Только с рыбалки (Архив 13)
Недавно выдалась у меня весьма необычная рыбалка на Донце. Целью была, как обычно, щука. На реке - небывалое количество травы. На джиг - полный ноль, но щука активна, в самых зарослях травы (не в камыше, а именно в дебрях кувшинки, перепутанной с травой) периодически прыгали ну просто бегемоты! Пробовал подать туда приманку на офсете с чебурашкой - сразу налипает трава... Часов в 8 утра заметил активность на границе струи и ямы. Первая мысль - голавль. Но забросы всяких чабиков-камионов удачи не принесли. Замечаю у вновь вскинувшейся рыбы белые плавники. Жерех? В воду летит кастмастер. Опять не то! Ставлю трехдюймовый зеленый моликсовский Ра-шад (на 8 граммах), полюбившийся мне в последнее время. Через несколько забросов - аккуратная, ни на что не похожая поклевка, вскоре другая. Подсекаю - мимо! Максимально замедляю проводку. Поклевка - подсечка - есть! Что-то приличное гнет мою Легенду почти до комля! Первая мысль - щука. Но поведение слишком уж нетипично! Судак? Жерех? А вот и не угадал! Вскоре под лодкой появляется здоровенный бронзовый ... ЛЕЩ!!! Приманка находится глубоко во рту, все по честному!
Вспоминаю, как успешно спортсмены ловят на мелкую съедобку белую рыбу. Перерываю все свои припасы - ничего мелкого не нахожу. Всю окуневую резину с кучей червей оставил дома (ехал-то за щукой)... На глаза попадаются лежащие в одном кульке с Ра-шадами четырехдюймовые черви Моликс Сатор Ворм. Чем черт не шутит? Монтирую червя на S-59 №2 + 3 гр чебурашка, спускаюсь чуть ниже и начинаю забросы вверх по течению. Глубина около шести метров, проводка очень медленная. Буквально вторая проводка оказалась результативной, вновь вытаскиваю леща!
Затем несколько пустых поклевок (все-таки четыре дюйма - это очень много, а сделать червяку обрезание в запале на ум не пришло). Вскоре вытаскиваю третьего!
Дальше взял видать ну очень приличный экземпляр, вываживание закончилось досаднейшим сходом.
К сожалению, на реку стали выходить многочисленные в наших краях катера, а так как я стоял практически на самом фарватере, лещевая рыбалка для меня быстро закончилась. Под травой поймал пару шнурков (не вдохновило), собрался и вернулся домой. Рыбой мое семейство не удивишь, но это был именно тот случай!
Вспоминаю, как успешно спортсмены ловят на мелкую съедобку белую рыбу. Перерываю все свои припасы - ничего мелкого не нахожу. Всю окуневую резину с кучей червей оставил дома (ехал-то за щукой)... На глаза попадаются лежащие в одном кульке с Ра-шадами четырехдюймовые черви Моликс Сатор Ворм. Чем черт не шутит? Монтирую червя на S-59 №2 + 3 гр чебурашка, спускаюсь чуть ниже и начинаю забросы вверх по течению. Глубина около шести метров, проводка очень медленная. Буквально вторая проводка оказалась результативной, вновь вытаскиваю леща!
Затем несколько пустых поклевок (все-таки четыре дюйма - это очень много, а сделать червяку обрезание в запале на ум не пришло). Вскоре вытаскиваю третьего!
Дальше взял видать ну очень приличный экземпляр, вываживание закончилось досаднейшим сходом.
К сожалению, на реку стали выходить многочисленные в наших краях катера, а так как я стоял практически на самом фарватере, лещевая рыбалка для меня быстро закончилась. Под травой поймал пару шнурков (не вдохновило), собрался и вернулся домой. Рыбой мое семейство не удивишь, но это был именно тот случай!
-
aleks.sv75
- Сообщения: 1649
- Зарегистрирован: 23 дек, 2010 Чт 19:48:24
- Благодарил: 342 раз
- Поблагодарили: 1 раз
-
синоптик
- Сообщения: 162
- Зарегистрирован: 18 дек, 2011 Вс 17:17:41
- Благодарил: 12 раз
- Поблагодарили: 12 раз
Ще з вечора зібрав снасті, спорядив спінінг і акуратно влаштував його на задньому сидінні. Все заради того, щоб не втрачати жодної дорогоцінної, вранішньої секунди, і одразу по приїзду приступити до улюбленої справи.
Ранок. Їду. Дорогою змагаюсь з Сонцем, хто перший: я доїду до місця, чи воно визирне над горизонтом. Сонце перемогло, обігнавши мене на чотири хвилини.
Я на місці:
Хвилюванню немає меж. Швидше на перекат!... І ось перший неприємний сюрприз - місцевий рибалка з поплавчанками влаштувався на самісінькій стрімнині, на яку я так покладався. Ще й рівень води і швидкість течії ледь не добили мене. Та всеж розпочинаю лови...
Першою обізвалась уклеєчка, по чесному, в рот захопивши трійничок "бебі про":
За нею клюнув дрібнюсінький клиньочок:
Потихеньку-помаленьку діло пішло. Місцевий відплив і я зручно влаштувавшись посередині перекату, сховавшись в очереті мав змогу обловлювати весь перекат. Раз по разу рибка озивалась. Сонце поволі підіймалося, а розмір трофеїв дещо збільшувався:
Клювало переважно на "бебіка", але й приємно здивували саморобки-"блохи". Покльовувало й вище перекату:
Поступово кльов стихав. Я вже став подумувати про переїзд на інше місце, та раптовий удар ледь не вибиває з рук спінінга. Декілька хвилин боротьби з визгами фрикціона і ось він ГГГГОЛАВЕЛЬ!!!!!(ну тіпа "ЯЯЯЯЗЬ!!!!"). Розмір трофейний, найбільший мій (поки що):
Всеж переїзжаю на інше місце, що нижче течією:
Колись тут був міст, опори якого стирчать з води, русло звужується утворюючи таку собі лійку, де течія дещо швидша. Завжди тут ловились гарні голавлі, а що ж цього року. Лише кілька ударчиків дрібноти. Не затримуюсь тут на довго і перебираюсь ще нижче за течією:
Під мостами мілко і багато трави. Роблю кілька забросів і переїзжаю до ГЕС:
Заробляю декілька покльовок і пару сходів беру одного головня. Аж тут приїхали місцеві браконьєри, і волоком стали проціжувати річку в тому місці, куди треба робити заброс. На зло їм беру ще одного головня, останнього на сьогодні:
Заїхав подивитись ще на одне місце:
Рибалити вже не було наснаги - Сонечко вже почало підсмажувати добряче. Додому...
Ото таке...
Ранок. Їду. Дорогою змагаюсь з Сонцем, хто перший: я доїду до місця, чи воно визирне над горизонтом. Сонце перемогло, обігнавши мене на чотири хвилини.
Я на місці:
Хвилюванню немає меж. Швидше на перекат!... І ось перший неприємний сюрприз - місцевий рибалка з поплавчанками влаштувався на самісінькій стрімнині, на яку я так покладався. Ще й рівень води і швидкість течії ледь не добили мене. Та всеж розпочинаю лови...
Першою обізвалась уклеєчка, по чесному, в рот захопивши трійничок "бебі про":
За нею клюнув дрібнюсінький клиньочок:
Потихеньку-помаленьку діло пішло. Місцевий відплив і я зручно влаштувавшись посередині перекату, сховавшись в очереті мав змогу обловлювати весь перекат. Раз по разу рибка озивалась. Сонце поволі підіймалося, а розмір трофеїв дещо збільшувався:
Клювало переважно на "бебіка", але й приємно здивували саморобки-"блохи". Покльовувало й вище перекату:
Поступово кльов стихав. Я вже став подумувати про переїзд на інше місце, та раптовий удар ледь не вибиває з рук спінінга. Декілька хвилин боротьби з визгами фрикціона і ось він ГГГГОЛАВЕЛЬ!!!!!(ну тіпа "ЯЯЯЯЗЬ!!!!"). Розмір трофейний, найбільший мій (поки що):
Всеж переїзжаю на інше місце, що нижче течією:
Колись тут був міст, опори якого стирчать з води, русло звужується утворюючи таку собі лійку, де течія дещо швидша. Завжди тут ловились гарні голавлі, а що ж цього року. Лише кілька ударчиків дрібноти. Не затримуюсь тут на довго і перебираюсь ще нижче за течією:
Під мостами мілко і багато трави. Роблю кілька забросів і переїзжаю до ГЕС:
Заробляю декілька покльовок і пару сходів беру одного головня. Аж тут приїхали місцеві браконьєри, і волоком стали проціжувати річку в тому місці, куди треба робити заброс. На зло їм беру ще одного головня, останнього на сьогодні:
Заїхав подивитись ще на одне місце:
Рибалити вже не було наснаги - Сонечко вже почало підсмажувати добряче. Додому...
Ото таке...
-
Style-storm
- Сообщения: 793
- Зарегистрирован: 09 окт, 2010 Сб 18:25:18