Харьковский спиннинг

Щука не клюёт - одни кабаны!

Сейчас в районе Эсхара-Мохнача кабаньих следов мало. Намного меньше, чем прошлой зимой.

Из-за АЧС.

Ху из АЧС?

АЧС - африканская чума свиней.

Хотя резкое уменьшение количества свиней в лесу возле Донца, может объясняться:
- охотой (выстрелы охотников слышим на каждой рыбалке);
- большим количеством снега (свиньи/кабаны могли мигрировать туда, где проще найти пропитание).

Именно так все и есть! Земля мерзлая, снега много, сверху наст, наст сильно режет ноги. Весь кабан сошел на кормушки и далеко от них не уходит.

Да охотников больше чем дичи! Когда они уже нажрутся, бьют все подряд даже меленьких парасят и козочек.

Ну, я не нажрусь, а наемся сразу после того как поем, минут через 5. А вот вы когда писать научитесь?

ЗЫ: Пи...ть, оно же не мешки ворочать. Не имея представления о теме очень просто о ней трындеть, ничто же не препятствует.

Забыл сказать, мы еще и ёжиков нещадно истребляем, в январе они особо жирны и вкусны, а главное их легко обнаружить по исходящему пару из дупел старых деревьев.

Опять же, не стоит забывать о ценнейших яйцах утконоса, в январе их следует искать в камышах на теплом канале ниже Эсхара.

никто не говорит что охота - это плохо, например тот же лицензированный отстрел лис (и не только) для контроля популяции.

предположу, что тут возмущение было по поводу того же браконьерства и невежества, т.е.оставлять подранка - нехорошо,
в итоге животное погибло более чем мучительно и не было употреблено даже в пищу.... убийство ради удовольствия - по меньшей мере скотсво.

ЗЫ: есть знакомые охотники, но нормальный, в моем понимании, только один.
человек с очень сильными принципами, всегда ходит на охоту сам, на охоте не пьет и тем более не убивает ради удовольствия.
от остальных же приходилось слышать про брошенную добычу, патаму что дома и так уже мясо есть, или про то как заеб..лись и не стали гонятся за подранком - вот это мягко говоря бесит.

Чий це обрис вимальовується чорною тінню на срібному пагорбі у сяйві місяця? Вовк? Вовчиця. От уже декілька днів Мисливець помічав поряд її присутність. Він давно звик жити одинаком у лісовій хатині, та здобувати їжу полюванням. Та зимою дичину здобути складніше. Було. Якби не мисливське чуття, не помітив би, що хтось пильно спостерігає за походами і полюванням. Та тепер навіть трохи непокоївся, коли Її не було поряд. Красивий, сильний звір, наче, був втіленням його самого і вів власну боротьбу за життя. Вони брали в лісу тільки те, що стало б поживою і дало б змогу існувати далі.
Але, відколи з’явилася Вовчиця, полювання у Мисливця стали більш вдалими. Збіг? Випадковість? Навряд чи його хвилювало це.Теплий хутряний одяг. Стара рушниця за плечем і зимовий ліс. От і все, що потрібно. А тепер ще й Вона.
Сіре хутро між дерев як тотем, добрий знак. Тепліше. Наступного дня полювання було не вдалим. Дичина поховалася у свої нірки. Не було видно ї знайомої Вовчиці. Куди Вона поділася? В невеселих роздумах Мисливець брів у свою хатину майже без здобичі і знав, що залишиться голодним. Гей, дивись куди йдеш! Привів до тями гнівний вигук. Хто тут може бути? Місцина глуха. Перед очима постав хтось у такому ж мисливському спорядженні як і сам.
Ще один мисливець? А голос жіночий. Ти хто? І що тут робиш? – запитав заскочений. Я Мисливиця. Полюю тут. Чому ж раніше не помічав тебе? А ти що весь ліс обходив? Всі хащі і закутки? – зачепила Мисливиця. Та не зважай, раніше я в іншому лісі була. – поспішила перевести від себе увагу. Мисливець придивився пильніше до незнайомки і помітив іскорки у глибоких темних очах. Тобі не самотньо у лісі. Давай полювати разом. – Запропонував несподівано для себе. Давай. Будемо зустрічатися на цьому місці. – Легко погодилася Мисливиця. Відтоді Вовчиця не з’являлася на очі. Мисливець встиг забути про неї. Доки на одному з полювань Мисливиця раптом не гукнула: Вовк! Вовк там! Поспіши, бо у мене немає патронів! Стріляй же!
Не встиг Мисливець отямитися, як рука сама підняла рушницю і пролунав постріл. За деревом на сніг впало щось важке. Влучив. - Зауважила Мисливиця. Мисливець помчав туди. Вовчиця! На снігу, багряному від крові лежала його Вовчиця.
«Навіщо мені цей «трофей»» подумав з гіркотою. Та нічого не вдієш. Раптом Мисливиця засяяла сліпучим світлом і промовила громовим голосом: Я Дух лісу. А ти насмілився полохати моїх звірів, руйнувати його спокій і тишу. Та Вовчиця вподобала тебе і допомагала. І була покарана. Тепер твоя черга! Так ліс знову став порожнім і тихим ні що не порушувало його довгого зимового сну. Нікому було милуватися блиском сніжинок, що простелилися килимом на землі ніхто б і не наважився. Тільки коли на небо виходив місяць уповні, і кидав срібний відбиток на широку галявину, з-за пагорба було чути моторошне виття. Наче хтось плаче.

Запаришься читать иноземною мовою

Да!! и при чём тут рыбалка на Северском Донце. Этот отрывок в какую-то тему про охоту...

Да, да!!! И охотники с отстрелом лис и, ихним моральным кодексом к "рыбалка на Северском Донце". Не имеют никакого отношения.

... попробуйте читать МЕЖДУ строк...