|
Mpower
Сроки навигации в Харьковской области с 1 мая по 15 октября. (п. 9.2)
П Р А В И Л А
користування маломірними і малими суднами на водних об’єктах Харківської області
(відповідно до статей 8 і 67 Водного кодексу України)
ПРАВИЛА
користування маломірними і малими суднами
на водних об’єктах області
І. ПОРЯДОК КОРИСТУВАННЯ МАЛОМІРНИМИ І МАЛИМИ СУДНАМИ НА ВОДНИХ ОБ’ЄКТАХ ОБЛАСТІ
1. Загальні положення
1.1. Правила користування маломірними і малими суднами на водних об’єктах області розроблені на підставі ст. ст. 8, 67 Водного кодексу України, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статей 3,4 Закону України "Про транспорт", Кодексу торговельного мореплавства України, Положення про Міністерство транспорту та зв’язку України, Положення про Головну державну інспекцію України з безпеки судноплавства (Держфлотінспекцію України), Положення про регістр судноплавства України, Положення про систему управління безпекою судноплавства на морському і річковому транспорті.
1.2. Правила є обов’язковими для виконання на території Харківської області для всіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та їх приналежності до міністерств і відомств, громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, які користуються маломірними і малими суднами та плавають на них по річках, озерах, водосховищах, ставках та інших поверхневих водних об’єктах області.
Дані Правила не скасовують вимог інших Правил і нормативних актів, пов’язаних з безпекою судноплавства, дія яких поширюється на всій території України.
1.3. Правила встановлюють основні вимоги до порядку користування та плавання маломірних і малих суден на внутрішніх водних шляхах області, порядку їх реєстрації, взяття на державний облік, при проектуванні, побудові, експлуатації маломірних і малих суден та баз і стоянок для них.
1.4. Первинним водокористувачем (орендарем) можуть вводитись окремі обмеження на загальне водокористування для плавання маломірних і малих суден інших підприємств, організацій, установ, товариств за погодженням органу, який надав йому водний об’єкт в оренду (користування), і територіального підрозділу Держфлотінспекції України.
1.5. Особи, які порушують вимоги Правил, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
1.6. Терміни та визначення, що містяться в цих Правилах:
судно – плавучий засіб, спеціально призначений для перевезення людей, вантажів або виконання інших робіт на воді;
маломірне судно – самохідне судно з головними двигунами менш як 55 кВт і несамохідні та вітрильні судна валовою місткістю менш як 80 регістрових тонн, а також моторні судна незалежно від потужності двигунів, або валовою місткістю не більш як 10 регістрових тонн та несамохідні судна (гребні човни вантажопідйомністю 100 і більше кілограмів, байдарки – вантажопідйомністю 150 і більше кілограмів та надувні судна – вантажопідйомністю 225 і більше кілограмів);
мале судно – судно, найбільша довжина корпусу якого не перевищує 24 м, за виключенням буксирів, штовхачів, криголамів, пасажирських, стоянкових суден з більше ніж 12 пасажирами на борті, вантажних суден, що перевозять небезпечні вантажі, вітрильних та вітрильно-моторних суден, несамохідних суден з потужністю первинних двигунів 100 кВт і більше, плавкранів і суден технічного флоту (плавмайстерні, земснаряди);
моторне або самохідне судно – будь-яке судно, що приводиться в рух механічним пристроєм;
несамохідне судно – судно, що не має механічного пристрою для самостійного руху;
швидкісне судно – любе судно, крім водотоннажного, що може розвинути швидкість 35 км/год. та більше;
вітрильне судно – будь-яке судно під вітрилом, у тому числі таке, що має двигун, при умові невикористання його під час руху;
внутрішні водні шляхи – річки, озера, водосховища, ставки, канали, а також внутрішні морські води;
водний об’єкт – сформований природою або створений штучно об’єкт ландшафту чи геологічна споруда, де зосереджуються води (річка, море, водосховище, канал, ставок тощо);
озеро – природна западина суші, заповнена прісними або солоними водами;
ставок – штучно створена водойма місткістю не більше 1 млн куб. м;
рибогосподарський водний об’єкт – водний об’єкт (його частина), що використовується для рибогосподарських цілей;
водойма – безстічний або зі сповільненим стоком поверхневий водний об’єкт;
повітряний перехід – місця прокладки над водою ліній високої напруги, телеграфного та телефонного зв’язку, нафтогазопроводів, автодорожніх і залізничних мостів тощо;
моторний човен – самохідне маломірне судно з підвісними моторами;
катер – самохідне судно зі стаціонарним двигуном пасажиромісткістю до 12 осіб, включаючи членів екіпажу;
плавання – цілеспрямований рух судна на водних шляхах;
стоянкові судна – понтони, наплавні мости, плавдоріжки, плавсадки, дебаркадери, плавпірси, плавпричали, плавготелі, плавресторани та інші плавзасоби, не призначені для перевезення людей і вантажів;
підводні переходи – місця прокладення під водою трубопроводів, тунелів, телефонних, телеграфних, електричних кабелів та їх охоронні зони;
земснаряд – спеціальне судно, призначене для проведення днопоглиблювальних робіт і видобутку копалин з дна річок та інших водних об’єктів;
пором – самохідний або несамохідний плавзасіб, що використовується на переправах для перевезення з одного берега водного шляху на другий людей, автотранспорту, гужового транспорту, худоби тощо;
водозабір – споруда або пристрій для забору води з водного об’єкта;
спеціальні плавзасоби – плавкрани, плавелектростанції, кермороздатчики та інше, гідроцикл, або водний мотоцикл – плавзасіб, що використовується для розваг;
спортивне судно – будь-яке вітрильне, веслувальне, моторне судно валовою місткістю менше 80 регістрових тонн, яке зареєстроване і використовується у спортивних цілях.
1.7. Контроль за виконанням цих Правил здійснюється Сіверсько-Донецьким регіональним представництвом Головної державної інспекції України з безпеки судноплавства (далі за текстом – територіальний підрозділ Держфлотінспекції України), Регістром судноплавства України в тісній взаємодії з відповідними органами місцевого самоврядування та виконавчої влади, громадськими організаціями, діяльність яких пов’язана із забезпеченням правопорядку та охорони життя на воді, органами Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України, рибоохорони, охорони навколишнього природного середовища, прикордонними військами та ін.
Вимоги Інспекції є обов’язковими для виконання всіма судновласниками, судноводіями, а також посадовими особами, відповідальними за експлуатацію, використання цих суден та їх утримання на базах стоянок маломірних і малих суден.
2. Обов’язки власників маломірних і малих суден та посадових осіб, відповідальних за їх експлуатацію
2.1. Керівники підприємств, організацій, установ, які мають на балансі, або під охороною маломірні і малі судна, повинні:
2.1.1. Відповідати за їх зберігання, експлуатацію, державну реєстрацію та внутрішній облік.
2.1.2. Призначати своїми наказами посадових осіб, відповідальних за використання і експлуатацію маломірних і малих суден. Копії наказів подавати в територіальний підрозділ Держфлотінспекції України.
2.1.3. Отримувати дозвіл на право експлуатації маломірних і малих суден від територіального підрозділу Держфлотінспекції України.
2.2. Погоджувати зі спеціалізованими службами по догляду за річками, якщо підприємство займається промисловим ловом риби на судноплавних ділянках річок і водосховищ на них, проведенням гідротехнічних та підводних робіт, розташування човнів, рибальських сіток та інших пристосувань для вилову риби, обставляти їх відповідними знаками і пред’являти для огляду територіальному підрозділу Держфлотінспекції України.
2.3. Призначати осіб, відповідальних за безпеку на воді, громадський порядок та охорону навколишнього середовища, при проведенні екскурсій, колективних виїздів на відпочинок, змагань та інших заходів на маломірних і малих суднах адміністрація підприємств, організацій та установ.
2.4. Установи і організації галузі фізкультури та спорту, керівники спортивних баз, водних станцій зобов’язані:
2.4.1. Реєстрацію, технічний огляд спортивних суден проводити згідно з чинним законодавством.
2.4.2. Проводити змагання, тренування, свята на воді, на акваторіях, що спеціально відведені для цього місцевими органами влади і закриті для судноплавства інших (неспортивних) суден.
2.4.3. Отримати дозвіл від територіального підрозділу Держфлотінспекції України за необхідності проведення змагань на акваторіях, що не визначені для подібних заходів.
2.4.4. Визначати осіб, відповідальних за безпеку людей та плавзасобів, на період проведення спортивних заходів, позначати (огороджувати) акваторію буйками та виставляти пости для забезпечення безпеки плавання спортивних суден.
2.4.5. Виконувати судноводіям чинні Правила плавання на внутрішніх водних шляхах України при здійсненні переходу спортивних суден від місць базування до місць проведення змагань і в зворотному напрямку.
2.4.6. Категорично заборонити проведення тренувань на спортивних суднах без супроводу тренера на моторному човні та вихід у плавання спортивних суден усіх видів до закінчення весняного льодоходу і після перших льодових проявів восени.
3. Реєстрація суден та атестація судноводіїв
3.1. Територіальний підрозділ Держфлотінспекції України здійснює реєстрацію та зняття з обліку самохідних суден з потужністю головних двигунів менше 55 кВт та інших, валовою місткістю менше 80 р.т., у тому числі:
веслових човнів вантажопідйомністю 100 кг та більше;
байдарок вантажопідйомністю 150 кг та більше;
надувних суден вантажопідйомністю 225 кг та більше.
Реєстрації у судновій книзі не підлягають: пасажирські, наливні судна, судна, призначені для перевезень небезпечних вантажів, а також буксири, незалежно від потужності головних двигунів і валової місткості.
3.2. Власники маломірних суден зобов’язані зареєструвати належні їм плавзасоби протягом десяти діб після їх придбання, одержання або виникнення обставин, що потребують внесення змін в реєстраційні документи.
3.3.У прикордонній зоні та на територіях міських, селищних, сільських рад, що примикають до Державного кордону України, облік суден, піднаглядних територіальному підрозділу Держфлотінспекції України, проводиться також в підрозділах прикордонних військ.
3.4. Реєстрація у Судновій книзі України здійснюється на підставі письмової заяви судновласника затвердженої форми, що подається до органу державної реєстрації суден.
До заяви додаються такі документи:
а) копія документа, що підтверджує право власності на судно;
б) копія свідоцтва про придатність судна до плавання (акт технічного огляду);
в) довідка про відсутність заставних зобов’язань на судно;
г) документ, що підтверджує сплату зборів на реєстрацію судна та видачу суднових документів.
3.5.Копії документів, що надаються, повинні бути засвідчені нотаріусом за місцем реєстрації судна. У заяві необхідно вказати, як реєструється судно (постійно або тимчасово).
3.6. Для реєстрації суден, власниками яких є фізичні особи, що були побудовані або придбані, але не зареєстровані в належний час, та на які не збереглися первинні документи, що підтверджують законність придбання суден, повинна надаватись довідка виконавчим комітетом міських, селищних і сільських рад, яка підтверджує належність (власність) судна.
До реєстрації приймаються плавзасоби, які відповідають встановленим вимогам безпеки плавання по плавучості, стійкості, висоті надводного борту та вантажопідйомності.
3.7. При реєстрації спортивних вітрильних або вітрильно-моторних суден під документами, зазначеними в підпункті а) пункту 3.4., мається на увазі Судновий білет, виданий спортивною організацією, з відміткою про зняття з обліку цією організацією вказаного судна.
3.8.Дублікати втрачених суднових реєстраційних документів видаються після розгляду заяви про їх втрату та опублікування за рахунок судновласника в газеті оголошення про втрату цих документів, та визнання їх недійсними.
3.9. Виключення судна з Суднової книги України здійснюється шляхом припинення записів про його реєстрацію і вилучення суднових реєстраційних документів.
3.10. Виключення судна з Суднової книги України здійснюється:
у разі втрати судном права плавання під Державним прапором України;
у разі загибелі судна або зникнення його безвісно;
у разі визнання судна непридатним для подальшої експлуатації.
3.11.Підставою для виключення судна є письмова заява, яку судновласник подає до відповідного органу державної реєстрації суден, яким воно було зареєстроване.
Заява подається за довільною формою із зазначенням причини, яка викликає необхідність виключення судна з Суднової книги України. При цьому до заяви додаються суднові реєстраційні документи та документ, що підтверджує сплату встановлених зборів.
За бажанням судновласника орган реєстрації видає свідоцтво про виключення судна з Суднової книги України затвердженого зразка.
3.12.На зареєстровані судна видаються суднові білети, які є документом на право власності, присвоюються реєстраційні державні бортові номери.
3.13.Державні бортові номери наносяться контрастною фарбою на бортах з двох сторін на відстані ¼ довжини судна від його носової частини (форштевня), а на вітрильні – у верхній частині. Присвоєні реєстраційні номери наносяться на весла, рятувальні засоби.
Висота букв і цифр бортових номерів повинна бути не менше 100-150 мм, товщина – не менше 15 – 20 мм.
3.14. Маломірні і малі судна підприємств, організацій та установ повинні знаходитися на відомчих базах і стоянках, обладнаних власниками відповідно до вимог Правил по утриманню баз стоянок маломірних (малих) суден.
3.15. Про обладнання стоянок особистих човнів власників у прибережних смугах приймається рішення міської (селищної, сільської) ради. Списки власників маломірних суден на території ради повинні знаходитись у відповідних виконкомах та дільничних інспекторів міліції.
3.16. Відомості про кількість маломірних і малих суден на території області (району) повинні знаходитись у відповідних штабах цивільної оборони.
3.17. Перереєстрація проводиться у разі зміни власника судна (зміни юридичної назви, прізвища, імені та по батькові) та зміни даних, занесених в судновий білет та свідоцтво про придатність судна для плавання, внаслідок його переобладнання.
3.18. Перереєстрація проводиться на підставі письмової заяви власника, суднового білета, свідоцтва про придатність судна для плавання, акта технічного огляду судна і паспорта (доручення) власника.
3.19. Атестація та дипломування судноводіїв на право керування моторними та парусними суднами, посадових осіб, які працюють на земснарядах, поромних переправах та інших плавзасобах для виробничих цілей, проводиться кваліфікаційними комісіями Держфлотінспекції України згідно з вимогами Положення про атестацію та дипломування судноводіїв.
3.20. До атестації допускаються особи, яким виповнилося 18 років і які пройшли медогляд у порядку, встановленому Міністерством охорони здоров’я України, а також теоретичну та практичну підготовку відповідно до навчальних планів і програм на курсах і в учбових закладах, зареєстрованих в територіальних підрозділах Держфлотінспекції України.
3.21. Реєстрація, перереєстрація, технічні огляди суден та атестація судноводіїв проводиться за умови сплати передбачених зборів, податків та платежів згідно з Тимчасовими тарифами на роботи і послуги Держфлотінспекції України та тарифами за технічний нагляд за маломірними і малими суднами Регістра судноплавства України.
3.22. Судноплавний нагляд за маломірними і малими суднами (крім військових та спортивних) здійснюється територіальними підрозділами Держфлотінспекції України. Технічний нагляд – Регістром судноплавства України.
3.23.У прикордонній зоні та на територіях міських, селищних, сільських рад, що примикають до Державного кордону України, зареєстровані маломірні і малі судна мають бути взяті на облік у підрозділах прикордонних військ у встановленому законодавством порядку, про що робиться відмітка в судновому білеті та у свідоцтві про придатність судна для плавання – після реєстраційного бортового номера наноситься буква “П”.
4. Користування маломірними і малими суднами
4.1. До управління моторними та вітрильними суднами допускаються особи, які досягли 18-річного віку, мають свідоцтва на право управління ними, видані Держфлотінспекцією України. Маломірні і малі судна можуть використовуватися тільки власниками, за якими вони зареєстровані, або громадянами, яким вони передані у тимчасове користування за дорученням, взяті напрокат або в оренду, при наявності відповідних документів.
4.2. До експлуатації на водних об’єктах допускаються технічно справні маломірні і малі судна, що зареєстровані, пройшли щорічний техогляд, допущені до плавання територіальним підрозділом Держфлотінспекції України за вимогами безпеки плавання (район, сила і напрям вітру, висота хвилі, висота надводного борту).
4.3. Судна, що використовуються на водних об’єктах у темний час доби, повинні бути обладнані прожекторами, бортовими і топовими вогнями, пристроями для подачі звукових сигналів і дзвонами відповідно до вимог Правил плавання по внутрішніх водних шляхах України.
4.4. Усі судна, що зберігаються на березі, повинні прикріплюватися до металевих, залізобетонних палів цепом (тросом) і замикатися на замок.
Весла, підвісні мотори, рятувальні засоби та інше шкіперське знаряддя повинне зберігатися у замкнутих на замок приміщеннях, ключі від яких зберігаються у власника суден. Забороняється прив’язувати судна до дерев та кущів.
4.5. Маломірні і малі судна підприємств, що використовуються для виробничих потреб (земснаряди, баржі, риболовні човни і катери, кормоздавачі, очеретокосарки, дебаркадери тощо), наказами власника закріплюються за окремими посадовими особами (судноводіями, матросами), які несуть відповідальність за збереження і експлуатацію відповідно до вимог цих Правил.
4.6. Особи, які користуються маломірним або малим судном, взятим напрокат, несуть відповідальність за порушення цих Правил відповідно до чинного законодавства.
4.7. Особі, яка бере маломірне або мале судно напрокат з баз відпочинку (прокатних пунктів), баз Українського товариства мисливців та рибалок, взамін суднового квитка власником може видаватися жетон, на якому повинен бути нанесений номер судна і назва власника (бази).
Передача маломірних або малих суден, взятих напрокат для користування однією особою, іншій особі забороняється.
4.8. Веслові човни, водні велосипеди видаються напрокат (для користування) особам, яким виповнилося 16 років, а моторні човни і катери, водні мотоцикли і вітрильні судна – особам, яким виповнилося 18 років і які мають свідоцтва на право керування моторними чи вітрильними суднами відповідної категорії.
Користуватися весловими човнами і водними велосипедами, моторними і вітрильними суднами особам, яким не виповнилося відповідно 16 і 18 років, дозволяється під наглядом батьків, тренерів чи викладачів під час навчання. Відповідальність за порушення порядку плавання покладається на батьків, тренерів та викладачів.
4.9. Крім рятувального круга, для кожного пасажира і судноводія на маломірному і малому судні мають бути індивідуальні засоби (жилети, нагрудники).
Особи, які не вміють плавати, і діти віком до 10 років під час руху маломірного або малого судна повинні бути одягнуті в рятувальні засоби.
Забороняється користуватися вітрильними дошками та іншими вітрильними суднами, не одягнувши рятувальні засоби.
4.10. При використанні маломірних і малих суден для водолазних робіт вони мають бути обладнані пристроями для спуску і підйому водолаза, зв’язку з ним та подання сигналів під час роботи під водою.
При проведенні водолазних робіт на маломірному або малому судні встановлюється щит з двома прапорцями “А” за міжнародним зводом сигналів.
4.11. У кокпіті маломірного або малого судна на видному місці контрастною фарбою наноситься його пасажиромісткість, визначена у свідоцтві про придатність для плавання.
Для контролю за навантаженням та осадкою маломірного або малого судна, що використовується для перевезення вантажів, на його бортах контрастною фарбою наноситься вантажна ватерлінія.
Вантажна ватерлінія і мітки осадок наносяться на бортах земснарядів, поромів, дебаркадерів, барж, плавдач, плавготелів, плавресторанів, плавкранів та інших стоячих суден.
4.12. Дозвіл на плавання несамохідними маломірними і малими суднами на водних об’єктах у нерестовий період з метою використання їх у господарських цілях, для перевезення людей і вантажів надається виконавчими органами місцевої влади за погодженням з інспекцією рибоохорони за умови, що ці судна пройшли щорічний техогляд і допущені до експлуатації.
4.13 Для кожної посадової особи екіпажу маломірного і малого судна повинна бути посадова інструкція з охорони праці, а також визначені обов’язки при суднових тривогах.
4.14. При виконанні суднових робіт залежно від умов праці члени екіпажу повинні користуватися засобами індивідуального захисту, а саме: спецодягом, спецвзуттям, засобами захисту рук, голови, обличчя, очей, органів слуху, дихання, запобіжними пристроями.
4.15. Рятувальні засоби, що використовуються на маломірних і малих суднах, мають бути технічно справні, без тріщин і розривів, мати відтінок помаранчевого кольору.
Білою фарбою на них наносять реєстраційний номер судна, якому вони належать, дату останнього огляду і випробування.
Випробування і технічні огляди рятувальних засобів проводять відповідно до вимог Правил річкового Реєстру.
4.16. Категорично забороняється користуватися рятувальними засобами, що не забезпечують безпеку на воді судноводія і пасажирів, а також надувними автомобільними гумовими камерами та матрацами як індивідуальними засобами руху на воді.
4.17. Власники суден і судноводії зобов’язані забезпечити безпеку пасажирів під час посадки, вміти надавати допомогу тому, хто тоне.
До того, хто тоне, потрібно підходити носовою частиною човна, щоб вона була проти вітру, течії, тобто запобігаючи навалу на потерпілого.
4.18. Маломірні і малі судна, затримані як такі, що не відповідають вимогам безпеки плавання, а також наносять шкоду навколишньому середовищу під час їх експлуатації або вилучені у осіб, які перебувають у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння, утримуються на штрафних майданчиках за рахунок власників. Положення про штрафні майданчики розробляються та затверджуються районними державними адміністраціями.
5. Охорона праці та життя людей на воді
5.1. Вихід маломірних і малих суден у плавання дозволяється при:
сприятливих погодних умовах;
технічній справності судна;
наявності устаткування та спорядження, яке перелічене в документах Регістра судноплавства України;
наявності діючих суднових документів та свідоцтва на право керування відповідним судном у певному районі плавання.
5.2. Судноводії маломірних і малих суден зобов’язані:
5.2.1. Мати при собі:
- свідоцтво на право власності (судновий білет);
- диплом (свідоцтво) на право керування судном відповідної категорії у певному районі плавання з відповідною потужністю двигуна та площею вітрил і талон попередження, що додається до диплома (свідоцтва);
- свідоцтво про придатність судна для плавання з відміткою щорічного технічного огляду;
у разі відсутності власника судна – документ, що підтверджує право даної особи на користування або розпорядження ним;
- план–завдання на рейс і документ на вантаж, що перевозиться.
5.2.2. Забезпечувати:
- безпеку плавання судна та пасажирів;
- своєчасне надання допомоги потопаючому;
- доставлення потерпілих на воді в лікувальні заклади;
- при погіршенні гідрометеорологічних умов перехід до укриття.
5.2.3. Надавати судно:
- працівникам охорони здоров’я для відправлення до найближчого лікувального закладу осіб, які потребують негайної медичної допомоги;
- державним інспекторам Держфлотінспекції України у випадках, пов’язаних з виконанням невідкладних завдань по забезпеченню безпеки плавання та для транспортування пошкоджених при аваріях чи несправних суден;
- працівникам державної лісової охорони для проїзду в супутному напрямку до місць лісових пожеж або повернення з цих місць.
5.2.4. Зупинити судно на вимогу державного інспектора Держфлотінспекції України (позаштатного інспектора, який має відповідне посвідчення) та державного інспектора обласної екологічної інспекції;
- передати їм для перевірки суднові документи;
- дати можливість перевірити технічний стан, номер двигуна, комплектність оснащення судна та наявність шкідливих для навколишнього середовища речовин.
5.3. У разі аварійного випадку з маломірними або малими суднами необхідно скласти акт про аварію, додавши до нього відповідну схему руху, та повідомити найближчий територіальний підрозділ Держфлотінспекції України.
5.4. Під час плавання на безпалубному маломірному або малому судні пасажири та члени екіпажу повинні бути одягнені в рятувальні жилети.
5.5. Судноводіям маломірних і малих суден забороняється:
- виходити в плавання без дозволу компетентних органів на судні, що не зареєстроване згідно з чинним законодавством, без відповідних номерних знаків на бортах, без довідки про проходження технічного огляду;
- виливати за борт залишки паливно-мастильних матеріалів та викидати сміття;
- здійснювати плавання в районах, що заборонені для руху маломірних і малих суден, без дозволу територіального підрозділу Держфлотінспекції України;
- керувати судном в стані алкогольного або наркотичного сп’яніння будь-якого ступеня;
- передавати керування судном особам, які знаходяться в стані алкогольного або наркотичного сп’яніння будь-якого ступеня;
- порушувати норми пасажиромісткості та вантажопідйомності;
- керувати судном, не маючи при собі відповідного свідоцтва або диплому;
- відсутня відмітка про перевірку Правил плавання на ВВШ судноводіям;
- керувати судном, коли не забезпечено необхідного кругового огляду з поста керування судном, а також, осадка судна та висота надводного борту не відповідають технічним характеристикам даного судна;
- здійснювати рух при видимості менше 500 метрів;
- ставати на якір у межах суднового ходу (фарватеру);
- заходити на пляжі, місця, відведені для відпочинку та проведення тренувань спортивних суден;
- маневрувати або зупинятися поблизу суден, що не є маломірними або малими;
- зупинятися біля пасажирських або вантажних причалів на дистанції ближче ніж 200 метрів;
- виходити на судновий хід (рекомендований курс, встановлену смугу руху), якщо видимість менше 1000 метрів, а вітрильним судном, крім того, і в темний час доби;
- здійснювати рух швидкісних суден на підводних крилах або повітряній подушці, якщо видимість менше 500 метрів;
- швартуватися до плавучих навігаційних знаків;
- перевозити вибухо- та вогненебезпечні вантажі;
- купатися з борту судна, яке не обладнане для цього;
- запускати шнуром підвісний мотор при включеній передачі, керувати моторним човном з підвісним мотором, стоячи, тримаючись за ручку газу, з мотором, не закритим кришкою.
5.6. У всіх випадках, що не передбачені цими Правилами, судноводії для забезпечення безаварійного плавання повинні вживати всіх можливих заходів, що диктуються звичайною практикою судноводіння або особливими обставинами конкретного випадку, маючи на увазі, що невжиття таких заходів не звільняє їх від відповідальності за наслідки аварії.
5.7. Судноводій на вимогу державного інспектора Держфлотінспекції України повинен пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп’яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
6. Користування земснарядами
6.1. Земснаряди і допоміжні плавзасоби, що використовуються на водних об’єктах області у виробничих цілях (днопоглиблювання, добування піску, сапропелю), мають відповідати вимогам Правил річкового Регістру, Правил плавання по внутрішніх водних шляхах України незалежно від їх розмірів і типу основного робочого органу.
6.2. Земснаряди і допоміжні плавзасоби реєструються в територіальному підрозділі Держфлотінспекції України в установленому порядку.
Земснаряди повинні бути забезпечені рятувальними засобами, запасом аварійних матеріалів, медичною аптечкою та протипожежними засобами, згідно діючих „Положення річкового Регістру”, Правил пожежної безпеки та санітарних Правил для річкових суден.
На борту земснаряда мають бути такі документи:
- суднове свідоцтво (судновий квиток);
- посвідчення на придатність для плавання з останнім актом технічного огляду судна Регістром судноплавства України;
- єдина книга огляду судна;
- суднова роль (штатний розпис);
- вахтовий журнал.
6.3. Експлуатація земснарядів і допоміжних плавзасобів дозволяється після проведення щорічних технічного і судноплавного оглядів суден державними інспекторами Регістру і територіального підрозділу Держфлотінспекції України та огляду службою протипожежної охорони і санепідемстанції. Дозвіл на експлуатацію видається територіальним підрозділом Держфлотінспекції України.
6.4. Для зв’язку з берегом на земснаряді встановлюється телефон або радіостанція, інші пристрої для подачі сигналів.
6.5. До обслуговування та експлуатації земснарядів допускаються особи, які пройшли спеціальну підготовку і мають видані підрозділом Держфлотінспекції України відповідні робочі дипломи або свідоцтва на право займати посади згідно із штатним розписом.
6.6. Щорічно перед відкриттям навігації (початком робіт) працівники земснаряда повинні пройти медичний огляд і перевірку знань на право займати посаду.
6.7. Для кожного працівника земснаряда на борту мають бути посадові інструкції та інструкції по виконанню робіт з охорони праці.
6.8. Перехідні містки, доріжки, прокладені по пульпопроводу земснаряда, мають бути обладнані леєрним огородженням, світильниками та рятувальними кругами, що встановлюються через 50 м по всій довжині доріжки (пульпопроводу).
7. Користування поромними та іншими переправами
7.1. Побудова поромів, канатних переправ, наплавних мостів проводиться за проектами, узгодженими з територіальним підрозділом Держфлотінспекції України та Регістра судноплавства України і під їх наглядом.
7.2. Власники поромних переправ несуть відповідальність за безпечну експлуатацію, своєчасне проведення реєстрації, всіх видів оглядів та виклик для цього державного інспектора.
7.3. Без проведення реєстрації, чергового та щорічного огляду експлуатація переправи забороняється.
7.4. Визначення технічного стану переправи, встановлення норм протипожежного, рятувального та іншого оснащення і забезпечення пасажиромісткості та вантажопідйомності покладається на територіальний підрозділ Держфлотінспекції України та Регістру судноплавства України.
7.5. Власник будь-якого виду переправ повинен доповісти державному інспектору про виявлені дефекти, а також про ремонти, проведені за час, що минув після попереднього огляду, пред’явити суднові документи, акти попередніх оглядів та технічну документацію.
7.6. Власник переправи повинен своїм наказом призначити відповідальних за неї поромників, які повинні мати відповідні свідоцтва, видані територіальним підрозділом Держфлотінспекції України, а також розробити посадові інструкції, інструкції з охорони праці, завантаження та розвантаження порому.
7.7. На борту порома мають бути нанесені ватерлінія, мітки посадок та мітки допустимого крену і деферента, за якими перевіряється осадка порому при кожному огляді переправи перед початком руху.
7.8. На переправі має бути приміщення для поромників, на видному місці - вивішені норми протипожежного і рятувального забезпечення, пасажиромісткості та вантажопідйомності.
7.9. Вантаж на поромі потрібно розміщувати рівномірно та надійно закріплювати, щоб не допустити зміни остійності та посадки порому під час руху.
7.10. За дотримання норм завантаження, правильність розміщення вантажу, ведення вахтового журналу, куди до відправки порому записується кількість одиниць вантажу та людей, які перевозяться, відповідальність несе поромник.
7.11. Власники поромних переправ на суднових річках повинні забезпечити прохід транспортних, маломірних і малих суден через дільницю переходу за сигналами із суден.
7.12. Власник повинен забезпечити переправу відповідними пристроями (якірним, кермовим, буксирним, швартовим, леєрним та для зчеплення), розпізнавальними вогнями, звуковими та світловими сигналами, судновим спорядженням (рятувальним, протипожежним, медичним).
7.13. Канатні переправи мають бути оснащені весловим або моточовном, лебідкою з двома приводами: основним та запасним (як запасний допускається ручний привід).
7.14. Біля під’їздів до переправ власник повинен установити знаки “Розвідний міст”, шлагбауми та щити, де вказується, якому транспорту і з яким максимальним вантажем дозволяється проїзд по переправі; на берегах річки за 500 м вниз та вгору за течією – попереджувальні знаки “Увага”.
7.15. Переправа та підходи до неї з берегів мають бути освітлені, територія навколо та акваторія річки - очищені від сміття та сторонніх предметів.
7.16. Якщо технічний стан переправи не забезпечує безпеки плавання, то державний інспектор територіального підрозділу Держфлотінспекції України повинен, позбавивши документів на придатність до експлуатації, закрити переправу і проінформувати її власника щодо вжиття заходів.
8. Класифікація внутрішніх водних шляхів області
8.1. Усі річки Харківської області по класифікації за площею водозабору належать до малих рік, Сіверський Донець – до середніх.
8.2. Усі поверхневі водні об’єкти області є внутрішніми водними шляхами.
8.3. За умови плавання суден, піднаглядних річковому Регістру, внутрішні водні шляхи належать до розряду “Л”, “Р”.
8.4. За умови плавання маломірних і малих суден усі річки, озера, ставки і водосховища належать до І розряду. Краснооскільське і Печенізьке водосховища належать до ІІ розряду.
8.5.Водні об’єкти, на яких дозволяється плавання маломірних і малих суден, а також місця, заборонені для плавання маломірних і малих суден, повинні бути обладнані навігаційними плавучими, береговими знаками і вогнями, а також інформаційними (заборонними, попереджувальними, приписними) знаками встановленого зразка. Вказані знаки встановлюються місцевими органами виконавчої влади та підлягають щорічному огляду Головною державною інспекцією України з безпеки судноплавства перед початком навігації. Схеми розміщення вказаних знаків та їх технічні характеристики узгоджуються з Головною державною інспекцією України з безпеки судноплавства.
8.6. Персональну відповідальність за забезпечення безпеки плавання маломірних і малих суден несуть фізичні особи або керівники юридичних осіб, яким належать вказані судна або які використовують їх за договорами оренди.
9. Порядок плавання маломірних і малих суден
на водних об’єктах області
9.1. Плавати маломірними і малими суднами на річках, озерах, каналах та інших водоймах області дозволяється на принципах загального водокористування, якщо не введено обмежень, що доведені до власників маломірних суден.
9.2. Навігація для маломірних і малих суден на водних об’єктах області відкривається 1 травня і закривається 15 жовтня кожного року.
9.3. Плавання на маломірних і малих суднах дозволяється лише в світловий день. У нічну пору всі плавзасоби мають бути закриті на замок в місцях їх дислокації.
Як виняток, дозволяється плавання в нічну пору суден державних інспекторів територіального підрозділу Держфлотінспекції України, рибоохорони, екологічної безпеки (контролюючих органів) при виконанні ними службових завдань, якщо судна обладнані для такого плавання.
9.4. Водні акваторії, де заборонено плавати маломірними і малими суднами (місця, відведені для купання, нересту риби та інші), мають бути огороджені буйками та інформаційними попереджувальними знаками. Виставлення буйків та знаків здійснюється власниками зазначених об’єктів.
9.5. На всіх водоймах області плавати на водних велосипедах дозволяється на відстані від берега не більше як 200 м, а на надувних гумових веслувальних човнах – на відстані 150 м.
9.6. На всіх річках, озерах, ставках, водосховищах маломірні та малі судна повинні неухильно виконувати наступні правила маневрування:
9.6.1.Якщо два маломірних або малих судна рухаються прямо чи майже прямо один до одного, то вони мають відвернути вправо і розійтися лівими бортами на безпечній відстані і швидкості так, щоб не ускладнювати рух один одного.
9.6.2. Якщо два маломірних або малих судна зближуються на перехресних курсах так, що виникає небезпека зіткнення, то судно, у якого інше судно з правої сторони, повинно дати йому дорогу (розвернутися, зупинитися).
9.6.3. Якщо вітрильне судно зближується з моторним чи веслувальним човном так, що виникає небезпека зіткнення, то моторне судно повинно дати дорогу вітрильному.
9.6.4. Якщо два вітрильних судна зближуються так, що виникає небезпека зіткнення, то одне з них дає дорогу іншому в такому порядку:
- якщо судна рухаються різними галсами, то судно, що йде лівим галсом, дає дорогу іншому судну;
- якщо обидва судна йдуть однаковими галсами, то судно, що знаходиться “на вітрі”, повинно дати дорогу судну, яке знаходиться “під вітром”;
- якщо судно йде лівим галсом, має інше судно з навітреної сторони і не може визначити, яким галсом йде інше судно, то воно повинно дати йому дорогу;
Навітряною стороною рахується сторона протилежна борту, на якому знаходиться найбільше основне вітрило.
9.6.5. Моторне маломірне або мале судно, яке обганяє або розходиться з веслувальним човном, водним велосипедом, моторним чи вітрильним судном, повинно проводити маневр обережно, враховуючи швидкість, хвилю, безпечну дистанцію і наслідки маневру. Як правило, обгін дозволяється проводити з будь-якого борту за відсутності перешкод.
Судно, що здійснює обгін, несе відповідальність за безпечний маневр.
Обгін заборонено:
- на акваторіях баз-стоянок, рейдів, портів;
- при проходженні місць масового відпочинку населення на воді;
- при підході до поромних переправ, мостів, земснарядів та інших стоянкових суден;
- у місцях з обмеженим оглядом та недостатньою видимістю.
9.7. Проходження маломірних і малих суден під мостами дозволяється через призначені для цього прогони, обладнані відповідними навігаційними знаками і вогнями згідно з діючим державним стандартом.
При проходженні стаціонарних і наплавних мостів, канатних поромних переправ, інших важких ділянок на річках, маломірне або мале судно, що йде вниз, проходить їх першим, а швидкісне судно – першим, незалежно від напрямку руху.
9.8. Маломірні і малі судна, обладнані пристроями для подання звукових і світлових сигналів, при виконанні маневрів в полі зору один одного повинні подавати такі сигнали:
один короткий звук – “Змінюю свій курс вправо”;
два коротких звуки – “Змінюю свій курс вліво”;
три коротких звуки – “Мої рушії працюють назад”;
п’ять коротких звуків – “Попередження”;
три продовгуватих звуки – “Людина за бортом”.
9.9. Маломірним і малим суднам, за виключенням випадків, коли вони виконують службові завдання, забороняється:
- маневрувати, зупинятися поблизу не маломірних суден, земснарядів, плавучих кранів, що рухаються або стоять;
- рухатися зі швидкістю більше як 5 км/год. в акваторіях пристаней баз-стоянок, пляжів, поблизу земснарядів, плавкранів і в межах населених пунктів;
- зупинятися або ставити на якір в межах суднового ходу, а також біля плавучих навігаційних знаків, ближче 200 м від мостів, причалів, дебаркадерів і підводних переходів.
9.10. Сигнал “Лихо”.
Судно, яке терпить лихо і потребує допомоги, повинно використовувати і подавати такі сигнали:
- безперервний звук будь-яким пристроєм для подачі звукових сигналів або безперервні удари в дзвін чи металевий предмет;
- полум’я на судні від палаючої бочки з мазутом, смолою і інше;
- повільне підняття та опускання рук, розведених у сторони;
- інші сигнали лиха, що зазначені у Правилах плавання на внутрішніх водних шляхах, якщо на судні є пристрої для їх подачі.
9.11. Судна, піднаглядні річковому Регістру, при плаванні на річках, озерах, водосховищах області, неоголошених судноплавними, повинні додержуватися в повному обсязі, крім даних Правил, Правил плавання на внутрішніх водних шляхах України.
9.12. У всіх випадках, що не передбачені цими Правилами, судноводій для забезпечення безаварійного плавання зобов’язаний вжити заходів, які диктуються звичайною практикою судноводіння або особливими обставинами даного випадку, маючи на увазі, що невжиття таких заходів не звільняє його від відповідальності за наслідки аварії.
10. Охорона навколишнього природного середовища
10.1. Земснаряди, дебаркадери, плавготелі, плавресторани та інші плавзасоби мають бути обладнані ємностями для збирання зливних та інших забруднених вод, які повинні систематично передаватися на спеціальні споруди для очищення та знезараження з обліком у спеціальному журналі.
10.2. На базах, стоянках маломірних суден, пристанях, пунктах добування сапропелю мають бути розроблені комплексні програми природоохоронних заходів на поточний рік та перспективу, погоджені з державним управлінням екологічної безпеки у Харківській області.
10.3. Власникам маломірних і малих суден та судноводіям забороняється:
- плавати на маломірних і малих суднах на водних об’єктах, віднесених до заповідників та заказників;
- плавати на маломірних і малих суднах без погодження з органами рибоохорони в період нересту риби;
- виходити в плавання на суднах з двигунами, що мають несправності поршневої групи, паливної та мастильної систем;
- зливати за борт паливно-мастильні матеріали, викидати у воду сміття та інші відходи.
10.4. Власники і судноводії маломірних і малих суден зобов’язані не допускати дій, що завдають шкоду навколишньому середовищу, вимагати цього від інших осіб і своєчасно інформувати відповідні організації та установи про виявлені недоліки та порушення, пам’ятаючи, що охорона природи і навколишнього середовища є важливим обов’язком кожного громадянина нашої держави.
ІІ. ПОРЯДОК ЕКСПЛУАТАЦІЇ
БАЗ ДЛЯ СТОЯНКИ МАЛОМІРНИХ І МАЛИХ СУДЕН
1. Загальні положення
1.1. Даними правилами регламентується організація безпечного утримання баз для стоянки маломірних і малих суден (далі - судна).
Вимоги щодо утримання баз, які розташовані в прикордонній смузі або контрольованому прикордонному районі, визначаються постановою Кабінету Міністрів України "Про прикордонний режим".
1.2. Порядок є обов’язковим для виконання на території Харківської області, поширюється на юридичних та фізичних осіб, діяльність яких пов'язана з експлуатацією маломірних і малих суден (крім суден Міноборони, Державної прикордонної служби України, СБУ, МВС та суден флоту рибного господарства). Встановлює основні вимоги при проектуванні, побудові баз стоянок для маломірних і малих суден.
1.3. Терміни та визначення, що містяться у цих Правилах:
аварійна подія (АП) - аварія, інцидент з маломірним або малим судном;
база для стоянки маломірних і малих суден - суб'єкт господарювання, одним зі статутних напрямів діяльності якого є надання послуг з безпечного утримання маломірних і малих суден, і який утримує і використовує спеціально обладнані для цього гідротехнічні споруди або природні берегові об'єкти, за винятком баз та інших пунктів базування суден флоту рибного господарства;
прокатна база - спеціалізована база, на якій маломірні і малі судна надаються у користування (експлуатацію) юридичним або фізичним особам у встановленому порядку;
система управління безпекою (СУБ) - структурована і документована система, яка дає змогу персоналу бази ефективно провадити її політику в галузі забезпечення безпеки та захисту довкілля;
спортивна база - спеціалізована база, де базуються тільки судна, що використовуються виключно для тренувань зі спортивною метою, та судна, що їх обслуговують.
1.4. База організовується для забезпечення:
цілодобової безпечної стоянки суден;
- безпечного виконання суднових робіт;
- безпечної посадки на судна та висадки з суден пасажирів і екіпажу;
- схоронності суден, двигунів та іншого суднового обладнання.
1.5. У залежності від граничної кількості суден, що утримуються на базі, їй присвоюється один із наступних класів:
1-й клас - понад 3000 одиниць;
2-й клас - від 2001 одиниці до 3000 одиниць;
3-й клас - від 1001 одиниці до 2000 одиниць;
4-й клас - від 501 одиниці до 1000 одиниць;
5-й клас - від 101 одиниці до 500 одиниць;
6-й клас - від 51 одиниці до 100 одиниць;
7-й клас - від 26 одиниць до 50 одиниць;
8-й клас - від 11 одиниць до 25 одиниць;
9-й клас - до 10 одиниць.
2. Реєстрація баз маломірних і малих суден
2.1. Усі бази підлягають реєстрації в Держфлотінспекції України.
2.2. Реєстрація бази здійснюється на підставі письмової заяви адміністрації бази. До заяви додаються такі документи, завірені в установленому порядку:
- копія правовстановлювального документа бази;
- реєстраційна картка;
- копія акта відводу земельної ділянки;
- довідка про балансову належність основних фондів бази (споруд, плавзасобів тощо);
- копія технічного паспорта (технічного звіту) бази;
- копії свідоцтв Регістра судноплавства України на гідротехнічні споруди, що належать базі або експлуатуються нею (за наявності);
-схема бази з визначенням основних технічних характеристик бази;
- копія наказу про призначення особи, відповідальної за забезпечення безпеки судноплавства на базі;
- довідка про кількість суден на базі (окремо для фізичних та юридичних осіб).
2.3. Держфлотінспекція у місячний термін перевіряє надані документи і приймає рішення про реєстрацію (відмову в реєстрації) бази. При цьому робиться відповідний запис у Журналі реєстрації баз та видається (у разі прийняття рішення про реєстрацію) Свідоцтво про реєстрацію бази.
3. Вимоги до організації експлуатації баз
3.1. Відповідальність за безпечну експлуатацію та утримання бази, організацію контролю за схоронністю суден та їх випуском у плавання несе адміністрація бази. Основні організаційні засади функціонування бази повинні бути включені до системи управління базою і відповідати вимогам, установленим цими Правилами.
3.2. Бази повинні розміщуватись на ділянках з невеликою швидкістю течії, де є захист від негативних факторів: вітру, хвиль та криги.
3.3.Бази, стоянки маломірних і малих суден реєструються в Сіверсько-Донецькому регіональному представництві Держфлотінспекції України,
пред’являються для проведення щорічного огляду інспекції СДРП, санітарної та протипожежної служби, охорони навколишнього середовища.
3.4. Бази не можуть бути розташовані ближче ніж за 100 м від дебаркадерів та інших причальних споруд та не ближче ніж за 500 м від гідротехнічних споруд та мостів.
3.5. Межа акваторії та території бази повинна бути огороджена (у тому числі понтонами, бонами або плавучими знаками на воді).
3.6. Для безпечного утримання суден та причалів на базі можуть бути побудовані захисні споруди (дамби, хвилеломи та інше).
3.7. Якщо захисні споруди бази при паводках затоплюються, то на них повинні бути встановлені знаки навігаційного огородження.
3.8. Габарити суднових проходів на базах повинні забезпечувати безпечний прохід та розходження найбільшого із суден, що перебуває на базі.
3.9. Не менше одного разу за навігацію акваторія бази повинна бути протралена, про що організацією бази складається відповідний акт.
3.10. Адміністрація бази повинна постійно сповіщати судноводіїв про фактичну гарантовану глибину акваторії та наявність перешкод для плавання маломірних і малих суден.
3.11. Територія бази повинна мати:
- під'їзні автомобільні шляхи;
- спеціальну ділянку (місце) з ємностями для сухого сміття та відходів нафтопродуктів;
- спеціально обладнаний причал для посадки та висадки пасажирів;
- обладнану штрафну площадку для зберігання суден, плавання яких заборонено в порядку, установленому законодавством, та тих, що не мають власника.
3.12. База повинна бути обладнана телефонним та гучномовним зв'язком.
3.13. Розміщення на території бази паливних та мастильних матеріалів допускається тільки в порядку, визначеному чинним законодавством.
3.14. На кожній базі повинні бути обладнані рятувальні пости, а на прокатних базах та базах стоянки 1-7 класів повинне бути чергове рятувальне судно в постійній готовності до негайного виходу.
3.15. Судноводій чергового рятувального судна повинен бути проінструктований, знати свої обов'язки, уміти надавати невідкладну медичну допомогу, знати прийоми рятування потопаючих.
3.16. Протипожежне та рятувальне обладнання бази в кількості, встановленій законодавчими актами, повинно бути справним, розміщуватися на штатних місцях і бути готовим до негайного використання.
3.17. У темний час доби акваторія та територія бази повинні мати необхідне освітлення, встановлене таким чином, щоб не заважати судноводіям суден, що проходять у районі розташування бази.
3.18. На краю причалів повинні бути встановлені "білі" кругові вогні на висоті не менше 2 метрів від настилу причалу.
3.19. На базі має бути обладнаним не менше одного інформаційного стенда, на якому розміщуються:
- схема бази;
- план стоянки суден біля пірсів (причалів);
- схема руху суден на акваторії бази;
- правила користування базою і суднами, встановлені адміністрацією бази;
- правила користування базою і суднами для спортивних тренувань та змагань, установлені адміністрацією бази;
- правила попередження нещасних випадків з людьми;
- розклад дій при пожежі або падінні людини у воду;
- гідрометеорологічні дані на кожну добу та прогноз погоди;
- інформація про аварійні випадки та порушення правил користування суднами;
- комплексний план природоохоронних заходів;
- плакати, пам'ятки, інша наочна агітація з безпечного користування маломірними і малими суднами та базами, з охорони праці, довкілля, протипожежної та протиепідемічної тематики тощо.
3.20. Стенди повинні бути розташовані таким чином, щоб забезпечити легкий доступ до них судноводіїв та осіб, які користуються прокатними суднами.
3.21. Адміністрація кожної бази повинна мати і пред’являти на вимогу посадових осіб Держфлотінспекції:
- документи, що є необхідними для експлуатації бази;
- свідоцтво про реєстрацію бази;
- технічний паспорт бази;
- свідоцтва Регістра судноплавства України на гідротехнічні споруди, що належать базі або експлуатуються нею (за наявності);
- акти огляду бази органами державного нагляду;
- правила користування базою і суднами, установлені адміністрацією бази;
- Журнал обліку приписного флоту;
- Журнал випуску суден у плавання;
- Інструкцію з випуску суден у плавання;
- акти випробування трапів, містків, сходень та іншого обладнання;
- перелік інформаційно-комунікаційних засобів із зазначенням номерів телефонів та електронних адрес для зв’язку з Державним морським рятувально-координаційним центром, Держфлотінспекцією, Укрморрічфлотом;
- перелік дійсних номерів телефонів пожежної охорони, міліції, медичних та рятувальних служб, підрозділу Державної прикордонної служби України (у прикордонній смузі або контрольованому прикордонному районі) із зазначенням точної адреси.
3.22. Причали, трапи, сходні, містки для сполучення з берегом і сусідніми причалами повинні мати:
- цілісний настил;
- достатню площу для безпечного розміщення людей та виконання необхідних робіт;
- достатню ширину, що повинна забезпечити прохід не менше двох чоловік;
- необхідні швартовні засоби;
- відбійні пристрої;
- протипожежне та рятувальне обладнання відповідно до встановлених норм;
- надійне кріплення до берега (ґрунту);
- написи про допустиму кількість ошвартованих суден;
- написи "Випробувано" із зазначенням року та місяця випробування;
- вільні під'їзди для пожежних машин.
Випробування причалів, трапів, сходів, містків здійснюється відповідно до встановлених законодавством вимог.
3.23. Відповідальність за організацію робіт із забезпечення безпеки судноплавства, стан безпеки судноплавства, функціонування системи управління безпекою, профілактичну роботу із попередження аварійних подій, у тому числі безпечну експлуатацію та утримання бази, організацію контролю за схоронністю суден та їх випуском у плавання, покладається на керівника бази.
3.24. Для організації роботи щодо забезпечення безпеки судноплавства, функціонування системи управління безпекою призначається відповідальна особа (особи) або створюються відповідні служби (підрозділи).
3.25. Перелік завдань для адміністрації бази, особи (осіб), відповідальної за забезпечення безпеки судноплавства, працівників відповідних служб (підрозділів) затверджується керівником бази.
3.26. Для попередження аварійних подій та забезпечення системності в роботі з питань безпеки на базі під час навігації щомісяця проводяться дні безпеки.
3.27. Перед проведенням дня безпеки видається наказ, у якому:
- указуються відповідальні особи або структурні підрозділи бази, які підлягають перевірці;
- призначається склад комісії з перевірки і термін її роботи;
- визначаються питання, за якими здійснюється перевірка.
3.28. Адміністрація бази повинна організувати такий порядок роботи, при якому інформація про аварійну подію передається негайно. Цей порядок має бути документально закріплений.
3.29. Керівник або інший працівник бази повинен негайно повідомити про аварійну подію:
- Державний морський рятувально-координаційний центр (аварійна подія у морських водах);
- Держфлотінспекцію;
- Укрморрічфлот.
Перелік інформаційно-комунікаційних засобів, із зазначенням номерів телефонів та електронних адрес, для зв’язку з Державним морським рятувально-координаційним центром, Держфлотінспекцією, Укрморрічфлотом публікується у повідомленнях мореплавцям.
4. Вимоги до суден, що приписані до бази
4.1. Після реєстрації в Судновій книзі України кожне маломірне і мале судно приписується до конкретної бази.
4.2. Судно, що приписане до бази, повинно мати на базі постійно закріплене за ним місце, біля якого фарбою вказується реєстраційний номер судна.
4.3. Судна повинні відповідати чинним вимогам з безпеки судноплавства стосовно придатності до плавання та безпечного утримання на базі.
4.4. Судновий інвентар під час стоянки судна повинен зберігатись у складському приміщенні.
4.5. Судна, приписані до бази, реєструються в Журналі обліку приписного флоту.
5. Випускний режим
5.1. Для забезпечення контролю за виходом у плавання та поверненням суден на кожній базі повинен бути встановлений випускний режим. Випуск у плавання суден здійснюється чергово-вахтовою службою відповідно до інструкції з випуску суден.
5.2. Інструкція з випуску суден погоджується з Держфлотінспекцією (структурним підрозділом Держфлотінспекції) і затверджується адміністрацією бази; для баз, розташованих у прикордонній смузі або контрольованому прикордонному районі, інструкція затверджується відповідно до законодавства.
5.3. Для перевірки суден, що виходять у плавання, на базі повинні бути організовані контрольний пост та випускні ворота.
5.4. Якщо адміністрація бази не має змоги обладнати випускні ворота, то контрольні пости повинні бути організовані в зручних місцях.
5.5. Вихід та повернення судна повинно фіксуватись у спеціальному Журналі випуску суден у плавання, де зазначаються:
- номер судна, прізвище та ініціали судновласника;
- склад екіпажу та пасажирів;
- маршрут плавання;
- час виходу судна;
- орієнтовний та фактичний час приходу судна.
Запис у журналі підтверджується підписом судновласника (судноводія).
5.6. Перед виходом судна у плавання чергово-вахтова служба перевіряє:
- свідоцтво судноводія на право керування судном, у тому числі відмітки про своєчасне проходження перевірки знань;
- судновий білет;
- свідоцтво про придатність судна до плавання;
- акт технічного огляду;
- наявність суднового обладнання та рятівних засобів згідно з установленими нормами;
- виконання вимог щодо пасажиромісткості та навантаження судна, а також правильності розміщення пасажирів та вантажу;
- наявність необхідних написів на бортах судна;
- відповідність технічного стану судна вимогам суднових документів.
Випуск суден у плавання у разі невиконання хоча б однієї із зазначених вимог забороняється.
5.7. Вихід судна в плавання забороняється також у таких випадках:
- якщо очевидно, що судноводій чи пасажири перебувають у нетверезому стані або в стані наркотичного сп'яніння;
- коли фактичний чи прогнозований стан вітру, хвиль та інших гідрометеорологічних умов не забезпечує безпечного плавання;
- коли база не має Свідоцтва про реєстрацію бази.
5.8. Рух суден на акваторії бази або їх вихід може бути обмежений адміністрацією бази або Держфлотінспекцією: за часом доби, за погодними умовами та типами суден.
5.9. При складанні реєстраційної картки бази для стоянки маломірних і малих суден, Журналу реєстрації баз для стоянки маломірних і малих суден, Журналу обліку приписного флоту, Журналу випуску суден у плавання, Переліку завдань та отримання свідоцтва про реєстрацію бази для стоянки маломірних і малих суден необхідно керуватись чинними наказами Міністерства транспорту та зв’язку України.
ІІІ. ПОРЯДОК
ОГЛЯДУ БАЗ ДЛЯ СТОЯНКИ МАЛОМІРНИХ І МАЛИХ СУДЕН
1. Порядок проведення огляду баз
маломірних і малих суден
1.1. Метою огляду є перевірка стану забезпечення безпечної експлуатації баз, безаварійного використання і схоронності маломірних і малих суден.
1.2. Огляд баз здійснюється Держфлотінспекцією.
1.3. Огляди баз маломірних і малих суден розподіляються на комплексні та оперативний контроль. Вони можуть бути виконані як у навігаційний, так і в міжнавігаційний періоди.
1.4. Комплексний огляд бази проводиться щороку перед початком експлуатації бази, а також при її реєстрації з метою встановлення стану безпечної експлуатації бази та охорони довкілля. До комплексного огляду можуть залучатися, за згодою, представники природоохоронних органів, санітарного та пожежного нагляду.
1.5. При комплексному огляді баз маломірних і малих суден перевіряються такі документи:
- Свідоцтво про реєстрацію бази маломірних і малих суден (тільки при щорічному огляді);
- акт відводу земельної ділянки;
- довідка про балансову належність основних фондів бази (споруд, плавзасобів тощо);
- технічний паспорт (технічний звіт) бази;
- система управління безпекою (СУБ) бази;
- наказ про призначення особи, відповідальної за експлуатацію бази;
- акт виконання тральних робіт;
- документи Регістру судноплавства України про відповідність гідроспоруд (при наявності таких гідроспоруд на базі) чинним стандартам;
- Журнал випуску суден у плавання;
- акти огляду бази органами державного нагляду;
- правила користування базою і суднами, установлені адміністрацією бази;
- правила користування базою і суднами для спортивних тренувань та змагань, установлені адміністрацією бази;
- розпорядок роботи бази;
- Журнал обліку приписного флоту;
- Інструкція з випуску суден у плавання;
- акти випробування трапів, містків, сходень.
1.6. Також під час комплексного огляду перевіряються та встановлюються:
- виконання приписів, що видані органами державного нагляду;
- відповідність фактичних характеристик бази записам у технічному паспорті (технічному звіті), реєстраційній картці та інших документах;
- відповідність стану бази вимогам, установленим Правилами безпечної експлуатації баз для стоянки маломірних (малих) суден та системи управління безпекою (СУБ) бази;
- відповідність наявних на базі суден проектній місткості бази;
- відповідність санітарного, екологічного, протипожежного стану бази вимогам чинного законодавства, виконання приписів відповідних органів державного нагляду;
- виконання базою встановленої системи випускного режиму суден;
- наявність обладнаного рятувального поста і готовність чергового рятувального судна (для прокатних баз та баз стоянки 1-7 класу);
- наявність переліку інформаційно-комунікаційних засобів, із зазначенням номерів телефонів та електронних адрес, для зв’язку з Державним морським рятувально-координаційним центром (ДМРКЦ), Держфлотінспекцією, Укрморрічфлотом;
- наявність переліку дійсних адрес та номерів телефонів пожежної охорони, міліції, медичних та рятувальних служб, підрозділу Державної прикордонної служби України (у прикордонній смузі або контрольованому прикордонному районі).
1.7. Оперативний контроль баз проводиться посадовими особами Держфлотінспекції з метою перевірки дотримання вимог щодо безпечної експлуатації бази та охорони довкілля.
1.8. Під час оперативного контролю перевіряється стан виконання приписів органів державного нагляду, дотримання випускного режиму, вимог системи управління безпекою (СУБ) та Правил безпечної експлуатації баз для стоянки маломірних (малих) суден, наявність обладнаного рятувального поста і готовність чергового рятувального судна (для прокатних баз та баз стоянки 1-7 класу).
При цьому також перевіряються такі документи:
- свідоцтво про реєстрацію бази маломірних (малих) суден;
- акт виконання тральних робіт;
- документи Регістру судноплавства України про відповідність гідроспоруд (при наявності таких гідроспоруд на базі) чинним стандартам;
- Журнал випуску суден у плавання;
- Журнал обліку приписного флоту;
- акти огляду бази органами державного нагляду.
1.9. Виходячи з результатів огляду посадовою особою Держфлотінспекції складається акт (додаток) та (або) у встановленому порядку надається припис.
1.10. Посадова особа Держфлотінспекції, яка здійснює огляд бази, несе відповідальність за відповідність записів в акті фактичному стану бази згідно з чинним законодавством.
2. Обмеження або заборона експлуатації бази
2.1. Якщо під час проведення огляду бази виявлені будь-які недоліки посадова особа Держфлотінспекції, залежно від ступеня небезпеки, повинна в установленому порядку видати припис щодо:
заборони експлуатації бази;
заборони виходу суден з бази;
обмеження руху суден на акваторії бази;
установлення терміну усунення виявлених недоліків без додаткових обмежень.
2.2. Посадова особа Держфлотінспекції повинна заборонити подальшу експлуатацію бази в таких випадках:
а) у разі відсутності (або закінчення терміну дії):
- свідоцтва про реєстрацію бази маломірних і малих суден;
- технічного паспорта (технічного звіту) бази;
- призначення особи, відповідальної за забезпечення безпеки судноплавства (БС);
- правил користування базою і суднами, установлених адміністрацією бази;
б) якщо виявлена істотна фактична невідповідність наявних характеристик бази та її стану записам у технічному паспорті, реєстраційній картці, системи управління безпекою (СУБ) бази, вимогам Правил безпечної експлуатації баз маломірних і малих суден;
в) у разі відсутності:
- обладнаного рятувального поста, а на прокатних базах та базах стоянки 1-7 класу - чергового рятувального судна;
- протипожежного та рятувального обладнання бази в кількості, передбаченій встановленими законодавством нормами; його несправності або неможливості негайного використання.
2.3. Посадова особа Держфлотінспекції повинна заборонити вихід суден з бази в таких випадках:
а) у разі відсутності:
- Журналу випуску суден у плавання;
- Журналу обліку приписного флоту;
- Інструкції з випуску суден у плавання;
- актів виконання тральних робіт;
- актів випробування трапів, містків, сходень;
б) якщо не забезпечуються:
- цілодобова безпечна стоянка суден, а кількість суден, розташованих на базі, перевищує допустиму;
- безпека виконання судноводіями суднових робіт;
- безпечна посадка на судна та висадка з суден пасажирів і екіпажу;
- установлений порядок випуску суден;
- негайна передача в установленому порядку інформації про АП;
в) якщо судноводій чергового рятувального судна на прокатних базах та базах стоянки 1-7 класу не знає своїх обов'язків, не може надати невідкладної медичної допомоги, не знає прийомів рятування потопаючих;
г) якщо акваторія бази не протралена.
2.4. Посадова особа Держфлотінспекції повинна встановити обмеження руху суден на акваторії бази в таких випадках:
- наявність плавучих або підводних перешкод для плавання на акваторії бази;
- за несприятливих погодних умов;
- в інших випадках, якщо посадова особа Держфлотінспекції має підстави вважати плавання на акваторії бази небезпечним.
Последний раз редактировалось Zerger 19 май, 2014 Пн 9:52:15, всего редактировалось 1 раз.
|
Вход
Регистрация
FAQ
Поиск
Новые сообщения
К сожалению нет.
