Харьковский спиннинг

Да, болт на 16 - это зачет!

Contur Очень красивые фотографии мест вашей рыбалки. Берега Десны, очень похожи на берега нашей Тиссы с ее жерешками.

Красивые места.. Славку еще встретили)) Я его давно знаю. Прикольный дядя..Водоем любой чувствует реально.

Привет, друзья!!! Очень извиняюсь, что с большой задержкой, но все таки закончил финальный фильм о наших рыболовных сплавах 2018 года. На этот раз долгожданная Десна в августе (продолжение сплава по Сейму). Маршрут - Малое Устье - Макошино. Всем приятного просмотра!

Всем добрый вечер! Уже пару дней, как вернулись с недельного сплава по Десне, а я все никак не созрею на отчет. В общем сразу черкну короткий,а уже в течении недели напишу длинные мемуары о нашем путешествии во всех подробностях с кучей фото в свой блог, кому интересно, прочтете.
В общем вкратце - река Десна, маршрут Макошино - Салтыкова Девица (Черниговская область) - 68 км - 7 дней. Воды в реке мало, она мутная. По погоде в целом было норм, дождь был два раза ночью, разок накрыла жесткая гроза, но для августа - прохладно и 60% сплава пасмурно. НО, самый минус по погоде - ВЕТЕР, если встречный - сплава нет, несет назад, попутный - несет по текухе, как на американских горках, спасали лишь подветренные участки. Но ветер в среднем 6-7 м/с здорово мешал комфортной рыбалке и сплаву...
Обновился чуток по снастям - голавлиный лайтик Арена Стрим 3-10 укомплектовал 2500-м Страдиком с новеньким шнуром Санлайн ПЕ ЕГИ УЛТ №0,5; свой хевик Нью Спирит 10-32 на этот сплав сменил на чуть более легкую обновленную одноименную модель с тестом 7-24 для большей универсальности. Катуха на нем осталась - все тот же Сириус 2500.
По рыбалке хотелось бы большего, но без рыбы мы не остались, особенно Шурик оторвался с нахлыстом по вполне приятным голавлям. Трофеев не было, не считая пару жерешков Шурика порядка кило +/-. По щуке слабенько, десятка полтора поймали, но половина шнурки 300-500, остальные тоже до кила немного не дотягивали. Работали в твич бигминоу - у меня Усами Нагината, у Димы - Инквизитор. Для джига времени не хватало в борьбе с ветром, немного пробовали, но без результата... Окуня было мало, в улове преимущественно голавль, но лобастые были в среднем неплохие - 300-600 г, но и малышни хватало. На троих за неделю сотни полторы поймали, из них больше половины нахлыстовые Шурика. На спиннинг у нас в фаворитах было колебло - у меня лучше всех работала Виннер 3,8 грамма от Селект черно-розовая и яркая Нориес Руни 3 грамма, у Димы Соло от Шостка Спун в красо-черном и Мукаи Клюе в желтом. Работали и воблерки, традиционно для Десны - Шикима, Чаббики, волкерки Чабби Пенсил и Усами Энпитсу. Были и неожиданные поклевки увесистых лобастых - у Димы на крупную золотистую вертуху 3-ку или 4-ку Рублекс Сельта, у меня на твич Усами Нагинаты.
В целом отдых удался на славу, компания как всегда отличная, пейзажи замечательные, правда слегка однообразные. Печалила невоспитанность отдыхающих, все выходы на берег, извиняюсь, засраны в прямом и переносном смысле... А так все было круто. Теперь есть желание сплавиться ниже, уже до Чернигова.

Бліц на Десні
"Всего лишь час дают на артобстрел.
Всего лишь час пехоте передышки.
Всего лишь час до самых главных дел..."
В. Высоцкий (с)
З дитинства заслуховувався піснями Висоцького, а ці рядки якраз чітко охарактеризували нещодавню риболовлю на Десні. Останнім часом ну дуже мало доводиться рибалити на улюбленій річці, адже Дніпро зі своїми просторами заманює... в сподіванні потужного трофею. Але не потрібно забувати, що майже всі за четвірки та за п’ятірки, судаки та щуки вдалося впіймати саме на Десні.
Цього разу все сталося практично несподівано. Переглянувши прогноз погоди і пересвідчився, що на вихідні знову зміна погодних умов, рясний дощ, тиск, вітер і всі інші складові "успішного" відпочинку вихідного дня.
А от серед тижня малювало ідеальну картину. Штиль, тепло, хмарки - саме те. Єдине, що протистояло цьому - робота.
Тому варіантів було небагато. В 5-00 підйом, авто, човен, в 6-00 вихід на точку, а о 8-30 "arrivederci".

Перший закид приманки ще в темноті, в невідомість, в пустоту, лише відлуння падіння приманки - Хлюп!
Потім десяти секундне чекання опускання приманки на дно і далі по відчуттям відстукування в руку від SkyLine, адже нічого не видно. Перша проводка пройшла на диво спокійно, без ударів, ривків, зачепів за корчі... навіть не повірив. Як так, Десна, круча, коряжник і без зачепу. Закидаю вдруге 30 грамового вухастого з зелененьким з блискітками Fetish 4" від Select. На цей раз кидаю трохи в берег, там де звал з міляка на глибину, але там ще більше корчів і шанс вдриву в рази збільшується. Але як підказує пам`ять всіх попередніх рибалок в цих місцях саме звідти частенько атакує судачисько. Приманка опустившись на дно чітко відстукнула в руку... Тук... підмотка... Тук... підмотка... Хррр… зачепвся за гілочку корчика і натягнутий шнур з повідцем з флюорокрбону Siglon заспівав на течії… завібрував... трошки попускаю назад і обережненько підкидую приманку вгору кінчиком спінінгу і одночасно роблю один оберт котушкою... перескочив і відразу подаю приманку назад, намагаючись запустити її під корчика... але не знадобилось, відразу отримую міцну покльовку яка передається ніби удар паличкою в руку... ТУК... ЖУХ... потужна підсічка і на тому кінці шнура яскравий спротив. Який на 8 метрах та течії виростає вдвічі. Судак!

Крутиться на місті, скоріше за все вперся в корчика і зовсім не бажає виходити, тримаю в натяг і потихеньку намагаюсь вивести. Секунд десять-п`ятнадцять супротиву і він таки виходить з під корчика. Плавно викачую вудилищем, SkyLine відмінно відпрацьовує і не потрібно навіть користуватись фрикціоном. Звичайно, риба не велика, по відчуттям трохи за кіло, але все ж згинає бланк спінінга з тестом 10-35 добре.
Виринає на поверхню в декількох метрах від човна і спокійно заходить в підсак. Не хотілося лізти в холодну деснянську воду голими руками, все-таки вже не літо.

Другий закид і приємний деснянський судачок вже порадував клюванням і спротивом. Невже Джек-Пот і є шанс непогано відловитися? Поправляю приманку і роблю третій закид. А ні, не те... після опускання відчуваю легенький шкряб за гілочку і приманка ніби впирається в бетонну стіну. Засів. Відкидаю дужку котушки і даю шнуру відійти по течії метрів десять, далі піднімаю спінінг максимально вгору і різкими ривками намагаюсь висвободити приманку. Петля від шнура відноситься течією і при різкому смиканні часто приманка вискаує із зачепа. Вже скільки приманок було врятовано таким нехитрим способом, але працює найкраще, коли закидаєш не під кутом, а вниз по течії. Цього разу не вийшло, довелося відриватись. Головне, що шнур Х1 рветься на вузлі з`єднання з флюорокарбоном. Швиденько перев`язуюсь, але втрачаю такі важливі хвилини вранішнього клювання. На Десні бувають дуже короткотермінові виходи судака, інколи 15-20 хвилин і все... можеш ввесь день полоскати приманки і більше не отримаєш жодної покльовки.
Заряджаю знову той же Fetish 4" в 050 кольорі, але пять проводок підряд жодного клювання. Біда. На річці розвиднилось, частково накрив туман, частково ідеальна видимість тому вирішую змінити кислотну приманку на темненьку конячку, адже є в арсеналі рачок RakCraw 2.8" в 110 кольорі. Але він дещо замалий для моїх оснащених на грузки гачків Decoy в розмірах 3/0 та 4/0, тому швиденько переглянув, що є з меншеньких і таки знайшов пачку селектівських офсетів WH 110 в розмірі 2/0. Заряджаю рачка і закид в точку клювання.
Перша проводка на третій підмотці приносить бажаний Тук..але мимо, судак був настільки швидкий, що навіть вся сенсорика спінінга і мої тактильні відчуття на дали змоги зреагувати вчасно... підсік вже пустоту, збив приманку.
Вимотую, поправляю, гарно, що не порвав, лише один поривчик від ікла на клешні рака, але не критично.
Знову закидаю трохи правіше від ймовірного корчика, в берег і тільки - но порівнявся з місцем, де постійно чіпляю за гілочку отримую легенький тюк... на грані фолу, ледь-ледь сколихнувшого вершинку Sky, але підсікаю швидко і вчасно, приємна тяжкість і невдоволені пручання на тому кінці шнура говорять лише про одне - ще один судачок неохоче підіймається з деснянських глибин на поверхню. Майже такий же як і попередній, але пручається не гірше. Таки зі зміною освітлення зреагував на темненьку приманку.

Ну, вже два + один схід за трохи більше чим годину - дуже непоганий результат для Десни в місцях де на нього полюють багато любителів судачатини.
Годинник пропікав восьму... ще пів годинки і час на берег. Робота не вовк, але й без неї ніяк. Тому остання перестановка човна на гарну колоду в центрі русла. Дехто про неї з друзів з якими рибалимо знає дуже добре. Однієї осені за три риболовлі вдалося зняти з неї 6 судаків і одну щуку від 1.7 до 5+ кг. Шкода, що багато мулу останнім часом на неї нанесло, глибина впала, дно стало м`якше і риба вже не так точки тримається.
Встигаю зробити 5 повноцінних проводок без клювання змінивши дві приманки, але вже час. Швиденько збираюсь, фото на згадку, крос фіт по складанню човна і гоу...
Вже по дорозі з річки дуже хотілося знову повернутися і почати все з початку. Певно так і буде, але наступного разу, а на сьогодні все.
Дякую Десні за приємні моменти, які знову залишаться в пам`яті і чудову осінню погоду. До наступної зустрічі.

Давно ви перекидали Десну з берега на берег 26 грамами + приманка? Я ніколи. Але декілька днів назад запросто вдалося це робити протягом ранкової вилазки в пошуках судака за допомогою 254 сантиметрового SkyLine.
Звичайно і Десна в місці риболовлі була не самою широкою, але більше 70 метрів точно.
Ранок був дійсно шикарний. Тихий, ледь покритий туманом, з красивими відблисками сонця на воді і сплесками білої риби.

Присутність "білі" давала надію, що поруч з нею пастухи, адже це закон природи: хтось нагулює жирок, а хтось їсть того хто нагулює...а хтось ловить того, хто їсть того хто, нагулює…
Навколо білої завжди є і судак, і щука, тому флюр ставлю обов'язково. І якщо для судака вистачає і 0.35 діаметру, то для щуки в'яжу 0.55 Siglon, краще перестрахуватися чим потім чухати там де не свербіло.
Ще по темному заряджаю на двійнику вже надійно зарекомендувавший себе в полюванні на хижака Fetish 4" зелененький з чорними блискітками і роблю різке закидання в темінь річки. Шелестить по кільцях шнур, але замість звичного хлюп...глухий, ледь чутний удар грузила з приманкою об пісок коси на тому березі Десни - несподівано...
Максимально піднявши спінінг вгору швидко вимотую метрів п'ять шнура, щоб не влетіти в траву і починаю проводку впоперек течії. Груз чітко відстукує в руку, пауза на двох обертах котушки починається з 1.5, далі на звалі збільшується до 2 і вже на руслі виростає до 3.5 секунд - якраз те що потрібно. Перші дві проводки проходять з трьома підсіканнями, шнур чіпляє за білу і руки автоматично роблять підсічку, хоч і розумію - не судак. Третє проведення приносить ще два зачепи за білу і вже коли приманка підвисає довше двох секунд, упавши з бровки на русло, відчуваю ривок. Саме ривок, а не удар. Так ніби риба схопила приманку в противохід її руху послабивши шнур і вже потім смикнулась в сторону. Підсічка і судачок починає рухатись притискаючи до дна. На течії звичайно риба здається більшою, але по її поведінці вже розумію, що підіймаю чергового "відпускника". Так і є, фото і пливи собі, запрошуй на діалог старших.

Справа і зліва підходять любителі вранішнього джигу тож з сумом розумію, що зміщуватись нікуди. Доведеться закінчувати коротку вилазку там де почав. Та й часу залишається менше години. Сонечко поступово підіймається і все більше розганяє туман, просвічує прозору Деснянську воду. Аж занадто прозору, навіть не згадаю коли так було.
Джигую, змінюю приманки, проводку, кути закиду наскільки дозволяє присутність сусідів по берегу - тиша. Вірніше декілька шкрябів було, але все настільки легенько, що підсікти не вдалося. Освітлення змінилось і тому вирішую замінити яскраву зелень на кардинально інший колір. Ставлю на офсеті твістер CC Grub 4.5" в темновишневому кольорі з синіми блискітками.

Любить такий колір і судак, і щука не обходить його стороною, можливо й зараз зреагує. П'ять проведень підряд не приносять бажаної покльовки, а часу залишається для лову хвилин 10. Тому не дозволяю собі впиратися в одну й ту ж приманку і змінюю твістер на двокольоровий ріперок EasyShad 3.5" з темнозеленою спинкою та світлим черевцем. Можливо зміна кольору і розміру приманки спрацює. Дальній закид під кутом в 90 градусів до течії і після першого відстукування чіткий удар на максимальному викиді. Миттєво підсікаю і відчуваю тяжкість на тому кінці шнура - хтось є. Перше викачування спінінгом, друге, риба тисне в дно і під дією течії заходить за корчик. Не встигаю на такий дистанції вивести і після чергового викачування відчуваю, як впираюсь в корч. А приманка на двійнику і якщо судак притиснув, а гачок зайшов зовні то скоріше за все не вийде вивести. Після кількох хвинин перетягування так і виходить. Риба сходить, доводиться обриватись.
Час їхати, але вирішую все ж останній раз закинути, на успіх так би мовити. Відкриваю коробку і бачу, що оснащений офсетом лише попередній твістер. Швиденько його ставлю і закидую якось невдало, вздовж русла, але ближче до берегової бровки. Падає приманка швидко, пауза коротка, але майже відразу послабляється шнур. Підсікаю і спінінг починає смикати, потім риба швидко виходить на поверхню намагаючись скинутись - щука, але ніхто не виплигує з води без дозволу.
Вершинка спінінга в воду і декілька швидких підмоток котушки заспокоюють щуку. Взяла добре, не зійде, та й розмір середньостатистичний, тому спокійно підводжу до берега і беру рукою. Тільки потім згадую, що маю ліпгріп, можливо наступного разу.

Все, час вийшов. Фото на згадку і швиденько до авто. Не хочеться їхати, але потрібно. До зустрічі, Десна.
Всім добра!

Переглядаючи світлини з минулих років в цей час, відчутно бачу різницю між кількістю та якістю спійманої риби. І якщо по кількості все добре, то якість поступово падає. Причин може бути безліч, але основною все ж є "попсові" місця лову, на яких доводиться рибалити останнім часом. Трофеї в таких місцях трапляються значно рідше ніж там, де рибу майже ніхто не турбує.
Але на Десні всі трофеї були завжди більші ніж на Дніпрі, хоча клювань в рази менше за час риболовлі. В середньому на кожну покльовку на Десні припадає 10 клювань на Дніпрі. Тому динаміка лову все ж за Дніпром, там цікавіше.
Цього разу вирішили пробити дві точки на деснянських просторах з надією на трофей. Все-таки осінь це не літо, восени вірогідність потужної клюваки з подальшим спротивом 5-6 кілограмового кабанця-судака на тому кінці шнура значно більша. Вірніше не точки, а кручі, на яких безліч точок.
Заряджаємо улюблені SkyLine та Dodger по справжньому осінніми приманками і в бій. Перше, що впало в очі – висока прозорість деснянської води. Це трохи збентежило, адже Десна річка досить швидка і прозорість води це по перше: падіння швидкості течії, по друге – збільшення активності підводних мисливців, що останнім часом стали справжньою проблемою. Адже вистріляти маточне поголів`я як і середньостатистичних рибин без можливості відпустити спійманий трофей – не проблема на глибинах 4-7 метрів з тепер уже помірною течією Десни і такою високою прозорістю. Так сталось і цього разу. Не встигли ми стати на точку, як швиденько підійшов човен з потужним двигуном і в 40 метрах від нас скинув підводного мисливця, який пішов по бровці перед нами.
Але робити нічого, продовжуємо простукувати 4.5 дюймовими приманками корчики в надії спіймати щось пристойне. Місце лову цікаве. Десна загинається по дузі вимиваючи берег і на повороті вимилась ямка під 8 метрів в яку назносило гарних корчиків по весні і кожного року потроху добавляє. Тому саме тут можна очікувати на приємний трофей. Але корчики мовчать. Обережно переповзаємо по них 30 грамовими вагарцями з 4 та 4.5 дюймовими приманками, але тиша. За корчиками досить тверде глинясте дно. Судак дуже полюбляє такі місця і тому продовжуємо шукати клювання. Чотири перестановки човна, більше сотні закидань все ж таки доводять, що після «підводника» робити нічого.
Вирішуємо перейти в інше місце і піднявши якір прямуємо до руслового пагорба, збоку якого вже багато років як «припаркувалась» потужна колода. Саме з неї практично завжди вдавалося висмикнути гарну рибку. Але коли до точки залишається пару сотень метрів нас на швидкості обходить човен з «підводниками» і…саме так, вдивляючись в потужний телевізор-ехолот різко зупиняється саме над колодою…німа сцена з нашої сторони. Не встигли, тож робити нічого, спостерігаємо. Один падає в воду, а інший утримує човна за десяток метрів перед точкою. Далі за якихось 5-7 хвилин проходить 3-4 занурювання в точку і в черговий раз виринувши проходить передача на борт простріленого судака розміром близько 3 кг. Далі мисливець вилазить на борт і вони їдуть далі спостерігаючи дно на екрані.
На точку ми вже не ставали, немає сенсу, а відразу пішли на іншу кручу. Там корчиків значно менше, глибини від 4 до 9 метрів і тому більше ходить любителів тролінгу, тому «водолази» там не пірнають.
На точці нікого, це радує. Стаємо на глибині і кидаючи в берег під кутом робимо проводку з мілини по звалу до русла. Але враховуючи те, що течія значно послабилась, змінюємо 30 грамових вухастих на 24 грами – стукає чітко в руку, що мій Sky, що спінінг товариша. Вони обидва в тесті 10-35 тільки різної довжини, 254 сантиметра проти 213. Раніше я б без вагань віддав перевагу коротшому, але відловивши три сезони спінінгами довшими за 2.5 метра, перевагу віддаю їм. Адже факторів досить багато. Перший це дальність закидання, тут пояснювати не потрібно, а от другий це анімація приманки і підсічка. Більш довший спінінг дозволяє робити все більш якісно і чітко. Адже 40 сантиметрів різниці в довжині дозволяє перекинути приманку через корчик саме там, де відсутність цих сантиметрів дозволить засадити приманку наглухо. Ну і підсічка з виважуванням виходить краще. Але це все ІМХО, в кожного своє бачення і практика.
Перші закиди і проведення показують, що течія хоч і зменшилась, але рослинності на дні не добавилось, приманки виходять чисті і дно залишилось твердим, не замулилось – це додає надії. На третій проводці у товариша удар, підсічка, пару підйомів спінінгом і схід. В мене також клювака і на тому кінці спротив невеликого судачка. Виймаю його з води спінінгом, Sky запросто справляється з докілушними рибами і після фото швиденько відпускаю за старшими, малечу ми не бажаємо ловити. Але видно стоїть зграйка розбишак і в товариша на черговій проводці знову удар і «скляний» розбишака пірнає в прохолодні води Десни.
Переставляємось і шукаємо чогось цікавішого. Глибина збільшується, перед нами повинні бути корчі і звал на русло. Світимо ехолотом – так і є, все на місці окрім риби. Немає зовсім білої, хоча завжди була присутня хоча б місцева зграйка. Зовсім пусто, неначе ванна. Але все рівно стаємо і простукуємо дно. І добре, що стали. На черговій проводці після зміни приманок натурального кольору на яскраво зелені отримуємо майже одночасно пару ударів і два підкілушних судачка на борту. Вже приємніше ніж тягати мальків. Далі працюємо з ре`єфом і після чергового відриву приманки ставлю перевіреного багатьма рибалками і клюваннями судаків Fetish 4" в натуральному кольорі від Select. Декілька проводок тиша, але після чергового падіння з гілочки відчуваю легесенький ТЮК… підсікаю не роздумуючи. В теперішніх реаліях краще засадити приманку в корч ніж пропустити такі рідкі клювання судака і залишитись ні з чим.
Ривок, спротив, декілька придавлювань і поступово судак підіймається на поверхню. Красунчик, темненький деснянський ікластик. Розмір уже приємніший, можливо й більші будуть.
Товариш вирішує простукати русло і зробивши максимальний закид чекає на опускання приманки. Я в цей час перев`язуюсь після чергового обриву. І саме на падінні приманки проходить різкий ривок зі згинанням спінінга. Підсічку вже робити не довелось. Спінінг в дугу і характерний спротив на тому кінці дозволяє зрозуміти, що в нас черговий судачок на підході, і можливо, найкращий з усіх за сьогодні пійманих. Поступово риба підіймається на поверхню і дозволяє себе підняти на борт човна. Спокусився на Swing Impact в натуральному кольорі, фото на згадку і продовжуємо шукати його колег на дні.
Декілька перестановок човна приносять лише обриви приманок в деснянських корчах. Яма з корчиками поступово закінчується переходячи в мілководне плато з невеличкими горбиками. Ніколи там не вдавалося зловити достойного судака, лише окуні постійно дошкуляють своїми постійними дир-дир та обривами хвостів приманок. Тому декілька контрольних проводок і відсутність клювань тільки підтверджують дану аксіому.
Вирішуємо повернутись в місце ранкової рибалки, можливо за 5 годин риба повернулась і вдасться щось підсікти.
Повертаємось, 5 перестановок човна, по сотні закидань у кожного та декілька відривів без жодного клювання говорять самі за себе. Риба або вибита, або розігнана. Ти більше, що ще й з берега почав працювати любитель пірнання, тільки ласти над поверхнею підіймаються. Вирішуємо збиратися. Час невблаганно рухається вперед і вже за годину стемніє. Тому складаємо спінінги і на берег. Наступного разу поїдемо на Дніпро. Там вода мутніша, течія швидша, місць які полюбляє судак більше – можливо вдасться зачепитися за щось пристойне. Десні ж як завжди дякуємо за чудову погоду і природу, до наступної зустрічі.

Если хочется половить кабанчиков, на мой взгляд это одни из лучших раков не только по расцветках, но и по модели, так как клешни рачка могут создавать движение.
На фото окунь в 600 грамм, все тот же отводной поводок. В прошлом посте щука в 4 кг тоже выловлена на такого рака. Размер приманки 2 дюйма



загрузить фото в интернет

Мороз
Вранці прокинувся о 4-30 і відразу до вікна, подивитись на термометр, що там? А там потужних -10 градусів…мда, домовлялися прогулятися по березі Десни зі спінінгами, перевірити чи ввесь судак мігрував у теплі краї, чи ще трошки зосталося. Але -10 це не той компот коли зручно, комфортно, приємно, та ще й вітерець невеликий присутній, але хочеться. Хочеться спробувати заманити судака на клювання навіть в таку погоду, коли він неохоче рухається. Тож швиденько кип`ячу термос чаю, рюкзак на плече, спінінг в руку і вперед, біля під`їзду вже тихенько шепче прогріте авто, поїхали.
Річка зустріла практично абсолютною тишею і припікаючим після осінньої прохолоди морозцем. Руки відразу заклякли і нитку шнура під світло ліхтарика вдівати в кільця було задачею непростою, але справились. В цьому сезоні вирішив випробувати шнур Х1, як альтернативу більш дорогим ниткам від відомих брендів і не прогадав. Практично ввесь осінній сезон відловив іксом і нарікань не маю. Міцний, гарний виліт, гладенький, рветься виключно на вузлі і не вицвітає як багато інших. Яскраво-зелений колір добре видно на фоні хвиль. Для чотирьох жилки за помірною ціною досить непоганий продукт. Мене повністю влаштовує і сподіваюсь до наступної осені він відпрацює. Весна покаже. В`яжу через флюр застібку на випадок зубатої щуки, яка періодично атакує приманки, вішаю 4 дюймовий Fetish в яскраво-зеленому кольорі з блискітками на 25 грамах, який останнім часом став у мене практично улюбленою приманкою, адже видавав клюваки судака в найрізноманітніших місцях і вперед, простукувати Деснянське дно в пошуках судака.
Місце
Цього разу вибрали місце для риболовлі максимально комфортне і в якому точно повинна бути біла, відповідно і судак поруч. Ще тільки почало розцвітати пішли перші викиди білої по поверхні, та й шнур періодично за неї чіпляв – отже розрахунок правильний, джигуємо. До речі про місце лову. Стоїмо на крутому березі Десни який підмиває течія і від середини річки і до самого урізу води пристойна ямка з глибиною до 8 метрів. Далі, навпроти нас починається від середини русла і до самого берега вихід на косу. Причому не рівномірно пологий, а з періодичними різкими перепадами і майже відвісною метровою бровкою при звалювання в русло. Та й по ходу підйому бровки трапляються як невеликі гілочки, примиті течією, так і дійсно потужні локальні корчі. Принаймні аж три таких вдалося знайти за допомогою приманок в цьому місті лову. Ну і до всього цього досить помірна течія, що дозволяє працювати 25 грамами роблячи закиди впоперек річки і потихеньку працюючи приманкою на знос, поки не впаде з останньої відвісної бровки в русло і вже там не змінює свого руху відстукуючи по течії. А ще в самій ямці досить білої риби, яка періодично виходить на поверхню підіймаючись по цій бровці.
Здавалось би просто «шикардосне» місце для судака і він там повинен клювати ледь не з кожного закиду, але не все так просто. Можливо активний пресинг зі сторони рибалок, тому, що до`їзд дуже зручний, можливо погодні умови, а можливо абсолютна ситість риби при такій кількості білої це не дивно, а можливо і інші причини впливають на те, що судака доводиться практично вмовляти на покльовку пропонуючи йому різноманітні смаколики на різних грузилах, міняючи проведення мало не через раз то підкидаючи приманку високо над дном, то роблячи паузи, то волочити її по дну намагаючись закосити під вмираючу рибку.
Мороз
Після першого ж закиду стало зрозуміло, що в даній ситуації виграють виключно спінінги під кодовою назвою «Дрин-Іванович», бо саме на них ставлять пропускні кільця в тюльпан якого, наприклад, запросто проходить мізинець. Ними ще можна робити 3-4 закидання, а решта – чистка кілець після кожної проводки і льодяні бороди на кожному кільці + на шнурі. Тому риболовля перетворилась в філософську після першої проводки. Закинув, простукав, вимотав, почистив, випив чаю, змінив приманку, закинув. Якось так.
Перші півгодини лову, до моменту коли сонечко ледь показало свій край за горизонтом пройшли саме в такому порядку як сказав вище. Спокійно, рівномірно, зосереджено, адже пропустити промерзле кільце без очищення означає в кращому випадку відстрілити приманку при закиданні, що успішно зробив сусід по риболовлі справа. Приманка красиво так пролетіла всю Десну і тихенько впала на пісок з того берега. Десна в цьому місці не широка, близько 70 метрів, тому перекинути можливо. Ніхто нікуди не поспішає.
Перші клювання
Джигуємо. У колеги потужна покльовка на зелений віброхвіст від Select і, після кількох виважувань схід риби. Вимотавши грузило, показує відламаний гачок джиг-голівки, прикро, міг бути досить трофейний судак. В мене за декілька хвилин під час перетягування приманки через камінь на дні русла, принаймні так ми змогли ідентифікувати ту водяну перепону на дні Десни, легенький ударчик з протяжкою. Сенсорика SkyLine дозволила вчасно провести гарну підсічку, але риба лише декілька секунд потріпалась і зійшла відкусивши половину віброхвоста. В такі моменти задумуєшся над тим, що краще поставити двійник, але корчі присутні в місці лову і з берега – це практично лотерея, один раз провів, інший відірвав.
Колега ловить невеликого судачка який чітко стукнув приманку, але розмір не дозволяє навіть фотографувати, тому топимо без вагань відразу як вийняли з води. Нехай пливе собі і можливо, через декілька років ми знову зустрінемось.
Змінюю кислотну приманку на рожеву, найгламурнішу яка тільки є в рюкзаку і пробиваю місцинку де течія закручує, повертаючись назад, вимиває ямку під берегом поруч з руслом і там частенько буває чергують щуки. Easy Shad 5" - віброхвіст на стальному повідку з дуже розмашистою грою і коливаннями під час проведення може стати їм гарним сніданком. Восени в мене періодично траплялись потужні клюваки пристойних щук саме на рожевий колір, чому б знову не спробувати. Пробиваю точку джигом, рівномірною проводкою, волочінням по дну – тиша. Лише двічі щось підбило приманку догори під час проводки послабивши шнур, але можливо біла. На всякий випадок, якщо помиляюсь, двічі робив підсічку – мимо.
Вирішую по експериментувати і ставлю двокольоровий Bugz 3.2" з блискітками. Перша проводка, друга, на третій щось легенько щипнуло. Сповільнююсь, легенько підсмикую кінчиком спінінга і через пару секунд чіткий Тук прямо в руку через бланк SkyLine. Різко підсікаю, але на жаль, риба знову відкушує приманку якраз по офсетний гачок. Прикро, та нічого не вдієш. Змінюю приманку і продовжую прощупувати дно річки в пошуках покльовки.
Риба є
Товариш після чергової чашечки запашного чаю робить закидання, проходить майже середину русла джигом і на моїх очах отримує дуже сильне клювання із загинанням спінінга. На тому кінці хтось чинить активний спротив і без підсаку так рибу з крутого берега буде взяти проблематично. Але підсак в машині. «Крос-фіт» з підйомом на гору, на максимальних обертах по підсак, повернення назад, але все скінчилось добре. Приємний, але звичайно не трофейний судак атакував приманку і певно промазав, тому засікся «під галстук», та ще й зміг заплутатися в шнурі, а також намотати на себе чийсь відірваний шнур що зачепився за корч, тому викачувався як справжній «паровоз». Але після піднімання на повітря відразу застиг розчепіривши всі плавники та поблискуючи бронзовим боком. Осіння нагуляна рибка завжди гарно виглядає. Фото на згадку і продовжуємо. Сонечко вийшло, стало в рази тепліше, але проблема підмерзання кілець залишилась. Періодично чистимо від льоду. Також краплинки води замерзають на шнурі і під час вимотування стоїть тріск. Але справляємось.
Чергове закидання і черговий тюк, без важкості на тому кінці шнура у колеги. В мене тільки чіпляння за білу. Судак ігнорує всі наші старання, ігнорує різноманітні приманки та проводки. За наступні дві години перепробували більше 20 кольoрів та розмірів приманок від Кeitech, Select, Bass Assassin та інших виробників, але тільки легенькі шкряби. Чай поступово закінчується в термосах, сонечко світить, але мороз тримає свої - 6 градусів. Вирішуємо збиратися. На сьогодні риба трішки порадувала нас своїми клюваннями і за це їй спасибі. Можливо на наступному тижні потепліє і активність хижаків підвищиться, а можливо вдарить мороз і всі любителі риболовлі з льоду вийдуть на «тверду воду», побачимо.
Всім добра!

Звечора якось не звернув уваги на те, що вперше збираємось на лід в цьому сезоні і з останньої риболовлі з льоду, яка була на початку весни нічого з риболовних вудок і приманок не перебрано. Вранці швиденько оглянув наявність і зрозумів, що коробочки з балансирами немає. Десь лежить звісно, але шукати її і знайти о 5 ранку – нереально. Зазирнув у тубус з вудками і на щастя все на місці. Дві безмотильні, дві окуневі на блешню та балансир і дві судакові. Повний комплект на місці та ще й на кожній прив`язана приманка. Отже маю в арсеналі дві безмотильні мормишки, окуневий балансир 4 см, блешню окуневу 4.5 см, балансир на судака 7 та 9 см. Як не крути, а повинно вистачити по всім розкладам, а якщо і відірвусь, то друзі позичать якогось балансира. На всякий випадок хапаю ще й улюблений джиговий Skyline, пару пачок приманок , коробочку з грузами та гачками – на всякий випадок, адже поруч із затокою Десна і можливо вдасться поджигувати.
По приїзду на місце стає зрозуміло, що на лід вийти не вдасться. Не вдасться навіть виповзти, адже під берегом промоїни, а на льоду повнісінько води після вчорашнього дощу. Та й лід не витримає потужну команду «два центнери» із двох виступаючих. Робити нічого, йдемо на Десну. А там – тиша, вітру майже немає, шуга на річці відсутня, біла легенько плескається – ну прямо ідилія. Добре, що спінінги взяли. Але практично ввесь берег зайняли спінінгісти які на відміну від нас їхали цілеспрямовано джигувати. Ну що ж, обходимо з сумом свої улюблені точки на яких вже стоять рибалки і піднімаємось вище за течією і вже на закінченні повороту річки знаходимо місце де можна стати вдвох і хоч якось порибалити. Дуже шкода, що не взяли з собою човна, могла б бути повноцінна джигова риболовля на ввесь день, погода, до речі, дуже цьому сприяла. Хоча з вечора малювало трохи іншу картину.
Місце має значення
Добре, що хоч приїхали затемна і на точку стали як тільки почало сіріти. Швиденько оснащаємо спінінги і вперед, простукувати нове місце. Як виявилось нам ще й з місцем повезло. Стали якраз на початку ямки, вірніше якраз навпроти нас проходив вхід в яму з перепадом глибини від 2 до 7 метрів. Під самими ногами відвісна стінка до півтора метра, далі кам`янисте русло з періодичними гілочками, потім руслова бровка з перепадом до метра, далі рівненьке плато і ще одна бровка на виході до коси. Ще й на плато невеличкий приямочок. Ехолота звісно немає, залишив вдома, а так можна було б закинути і просвітити дно через екран телефона, діпер дозволяє все це робити. Але й за допомогою спінінга все добре читається. Головне якнайчастіше це робити, щоб не звикати до показів приладів.
Тож точка досить цікава і часу на роздуми не багато, потрібно шукати де сховався судак. Вішаю для початку 20 грамів і двокольоровий Bugz 3.2" з блискітками на офсеті. Цього разу не цілеспрямовано їхали ловити на спінінг, тому взяв з собою лише декілька пачок приманок від Select, та ще якісь старезні черв`яки вже й не згадаю якого виробника.
Перші проводки говорять про те, що біла є, її багато і вона активно рухається. Це добре, але біла невелика, скоріше за все густірка чи синець з підлящиками, не той варіант коли є великий лящ. Біля такої лав рухи навряд чи буде стояти великий судак. Але може бути багато кілушок-півторашок, якраз розмір невеликих, на долоню рибок саме їм підходить для полювання. Це не тільки через контакти з рибою вдалося визначити її розмір, а недалеко від нас один із рибалок під багрив на джиг голівку декількох рибок розміром від пів долоні до долоні. Декілька проводок в холосту і потім на звалі з бровки до русла впевнений такий ТЮК – підсічка і виважування першого невеликого «відпускника». Стукнув добре і борсався щосили, але ніхто йому не бажав недоброго, тому швиденько фото і пливи, нагулюй вагу. Перша рибка на двокольорову «крокозябру» тому міняти не збираюсь. Тим більше приманка хоч і досить рухлива, але матеріал щільний, добре тримається на офсеті навіть покусана судачком.
Десь на третій проводці, коли приманка пройшла всі бровки і почала підвисати на течії по руслу, ловлю черговий потужний удар і судачок під кіло, трясучи головою як голодна щука, неспішно підіймається з глибини. Виводжу повільно, не поспішаю, адже 7 метрів можуть зіграти з ним лихий жарт. Але неспішність має свої проблеми. Судак відчув, що з ним граються і занирнув під корчика. Тримаю в натяг, не форсую, занирнув проти течії тому рано чи пізно вилізеш, багато таких розумників було. Так і сталося, через хвилину судак стомився і спустився трохи нижче корча, тому обережно виводжу його через корчик. Трохи вирячив очі, певно від боротьби, але мішок не виплюнув. Плисти не хоче, перевертається на спину, роздутий мішок не дає йому стати як треба. Голки не маю для втравлювання повітря, як це роблять профі, тому качаю руками по воді взад-вперед, щоб продихався. Але марно, жабра розчепірені, очі вилазять, мішок роздутий. Саджаю на кукан і притоплюю , можливо очухається. Але ні, очі вилізли ще більше, мішок роздувся, доведеться забирати.
Ловимо далі. У товариша покльовка і черговий пістолет після фото пливе підростати. Хоча тюкнув зле, впевнено і заїв 4 дюймовий Fetish в шахту. Цікаво, при такий кількості білої, за яку постійно чіпляємо шнурами судак досить активний і атакує наші приманки. Виходить ще він в активній фазі і потрібно цим користатися.
На черговому закиді посилаю приманку не перпендикулярно берегу, а під кутом вздовж русла. Відразу починаються підвисання, 20 грамів малувато для 7 метрів та течії. Але посмикуючи вершинкою Skyline, рухаю приманку в товщі води і отримую легенький “лизь», навіть я б сказав «нюхання» судаком приманки. Сенсорика спінінга дозволяє не пропустити це легесеньке торкання, хоча по вершинці руху практично не було, добре, що тримаю палець на бланку і таки відчув це торкання. Приманка майже на вильоті, на течії, відповідно є петля шнура в воді тому підсікаю максимально розмашисто. Відчуваю як приманка прошкрябається по пащі риби і вже майже на виході зупиняється. Бланк спінінга різко навантажується і риба починає спротив. На течії завжди здається що щось клюнуло солідніше, але багато спійманих риб і м`язова пам`ять рук говорять про те, що це знову щось на грані заліку, до кіла. Так і є. Судак засікся за 3 міліметра шкіри на верхній губі. Як він не відвалився – невідомо. Офсет двійка від Select зробив свою справу якісно. Видно судак схопив приманку і відразу вирішив її виплюнути відчувши різницю з живою рибкою, але гостреньке жало чирконувши по зубам таки просікло шкіру якраз після верхніх зубів риби. Фото на згадку і цей також пливе. Ми полюємо за чимось більш потужним, якщо повезе.
Товариш отримує також декілька клювань і схід риби майже в ногах, певно зайшла в каміння і там зачепилась грузом та вивільнилась. Приманка покусана, роздерта іклами судачка. Але по відчуттям також не трофей, тому ніякого суму, нехай росте.
Сонце підіймається над деревами навпроти і досить яскраво світить прямо в обличчя, майже як літом, хоч засмагай. Майже півгодини клювань немає. У сусідів також пусто, одного лише підняли в районі 700 грамів і все. Хоча ні, ще одненького грамів на 200 також ловили. Виходить місце в нас цікавіше і клювань значно більше. Це радує.
Змінилось освітлення тому ставлю приманку максимально темну. Вибирати особливо ні з чого, адже кілька пачок всього приманок з собою, але є рачок RakCraw 2.8" – в темному кольорі на кшталт сливи. Вже на Десні мав на нього клювання, можливо і цього разу щось буде. Ставлю вже 30 грамів щоб простукати русло і роблю закид за дальню від мене бровку. Тридцять грамів вже впевнено відстукують дно і на виході на русло зависання мінімальні. Котушкою практично лише вибираю слабину. Веду приманку підкидаючи спінінгом короткими перестановками. Стук, стук, стук – гуп, легенький ударчик і навіть не підсікаючи відчуваю, що маленький судачок тріпочеться на течії. Плавно виводжу і відразу відпускаю. Допрацьовую приманкою бровки і русло, але клювань немає. У колеги злий судачисько відкушує хвіст приманки на паузі. Зміщуватись нікуди, все зайнято риболовами, берегова рибалка це вам не човен, куди завгодно не переїдеш.
Впираємось ще майже годину, але на цьому все. Клювання припинились з моменту як сонце піднялось трохи вище дерев і почало напряму світити по воді. Значить час збиратися.
На лід не вийшли, але досить активно поджигували. Більше десятка клювань на двох, шість спійманих судачків, декілька сходів і чотири обриви приманок – для чотирьохгодинної пізньоосінньої риболовлі в межах населеного пункту з пристойним пресингом - вважатимемо заліковою риболовлею. А можливо це ще й не закриття, судячи з погоди яку передають на найближчі дні. Побачимо.
Всім добра!

Риболовля на риболовлю не випадає один в один. Завжди є якісь підводні камені, неприємності та радрсті. Одного разу відмінно клює, іншого добре як одне коювання результативне вийде. Поки ще не заборонили ловити на Десні з човна вирішили простукати джигом декілька точок на яких завжди можна було спіймати парочку, а інколи і більше судаків. Глибини пристойні від 7 до 9 метрів, бровки, корчики, приямки і пологі схили під водою за багато років джигування вивчені досконало і по суті ехолот в таких місцях вже не потрібен навіть для виставляння човна. Але, враховуючи весняну міграцію судака за білою рибою без deeper, яким я користуюся важко знайти зграю білої риби і тим більше прослідкувати в яких саме рівнях води вона знаходиться - а це дуже важливо. Адже якщо біла на поверхні, або в товщі води - вона досить рухлива і половити з під неї судака - неможливо. Хіба поодинокі випадки клювання можна отримати. Але якщо пристойна зграя білої на дні - тоді всі шанси відловитися і навіть з трофеями присутні. Головне визначити деякі нюанси і правильно подавати приманку.
Також потрібно потрапити в колір. Тому рекомендую в таких умовах більше трьох проводок приманкою в кольорі на який за ці три проводки не клюнуло - більше не робити, навіть якщо він найулюбленіший по судаку і раніше ловив часто. Змінюйте колір за кольором поки не почне клювати. Причому краще кидатись в крайнощі: яскравий-темний, блискітки - матовий...як тільки почне клювати тоді вже можна погратися з розміром, грузилом та проводкою, бо іноді класичний джиг наглухо програє волочінню по дну. Але в більшості моїх випадків все одно 20% перегруз вигравав у недогруза.
Гачки звичайно офсетні, адже обриви можуть вбити найкращу точку з рибою, але якщо дно дозволяє то двійник без роздумів. Раніше використовував різні, а останні роки перейшов на seiect.
Гострі та міцні + дешеві = мене влаштовують, а вам видніше.
На фото з екрану ехолота показана неправильна зграя білої, швидка, прохідна, рухлива...вона не стоїть на місці і з під неї дуже важко щось підняти, практично неможливо, а хотілося б так як на фото...коли потужна риба гне в дугу спінінг і додає адреналіну при виважуванні.
Зате обкатав новенького Stradic-a з 8-жильним Smart PE в комплекті зі Skyline.
Котушка практично без нарікань: тиха, плавна, гарно збалансована. Відсутність перемикача заднього ходу трішки додає незручностей, але за пару рибалок це проходить і стає все норм. Неприємністю стало власне нехлюйство. Під час чергового дальнього закиду, а 8-жилка летить краще чотирьох жильного шнура, вилізла невеличка петелька на край шпулі під час підмотування. Зачепилась нитка за перфорований низ шпулі, а я полінився розмотувати і вирішив закинути, а потім розпустити по течії. В результаті неприємний вузол і 40 метрів новенького шнура прийшлось відрізати. Прикро...
День пролетів швидко і якось на одному диханнi. Не наловились...не навиважувались...не напідсікались...певно в риби також карантин.
Тож будемо чекати коли риба віднереститься, риболовлю з човна дозволять і карантин мине.
Якщо щось клюватиме з берега - добре, ні - значить ні.
Всім добра та здоров'я!

Всем привет!
Представляю Вашему вниманию первую часть нашего сплава по Десне по маршруту Макошино - Салтыкова Девица. Сейчас, когда все дома на карантине, как раз удобная возможность посмотреть видос! Было интересно! Всем приятного просмотра!
[video]https://youtu.be/-2clRxNUGFE [/video]

Всем привет!
Представляю Вашему вниманию первую часть нашего сплава по Десне по маршруту Макошино - Салтыкова Девица. Сейчас, когда все дома на карантине, как раз удобная возможность посмотреть видос! Было интересно! Всем приятного просмотра!

Представляю Вашему вниманию и вторую часть нашего сплава по Десне по маршруту Макошино - Салтыкова Девица - 5-7 дни сплава (Воловица - Салтыков Девица) Всем приятного просмотра!