Харьковский спиннинг

Окуні в спеку

Перша світлина п'ятирічної давнини - мордокнижка нагадала, друга - сьогодення. Я став старіший на 5 років, а окуні? А окуням все рівно...
В них цикл життя надто швидкий, щоб про таке задумуватись.
Як тоді на Десні, так і зараз на Дніпрі ловились майже однаково. З під берега, на 2-3 метрах, з під нависших гілок, з під кущів латаття, з тонкої високої трави...при цьому всьому зовсім не хотіли стояти навіть на 5 метрах руслової глибини в корчиках. Там їм не зручно від течії і сонця...а воно нещадно смалило намагаючись примусити підняти над собою зонтик чи пірнути в теплу, але все ж освіжаючу воду.
Ловили на джиг класичним проведенням, підсмикуванням і рівноміркою над дном. Також непогано виходило на плюх як жереха...булькнула приманка поруч з лататтям і Пробі! Окунь вже щосили цупить її в свій підводний світ.
По приманкам краще з рухливими хвостиками: Mann's, Select Uran, Fatfish, Freek, а також при повільному протягуванні по дну різні пасивні типу Air Tail, Sexy та Shad Impact.
Кольорова гамма від фіолету до зелені і навіть жовтого. Активному окуню здавалось все рівно на колір. Але як активність спадала - бузок і violet lime рулювали.
Гачок краще відкритий використовував знову Decoy worm 4 не дивлячись на зачепи - сідав на відкриті надійно і відразу, в той час як на офсети таки рвав хвостики приманок.
Спека пригнічує бажання смажитись в човні...але на риболовлю таки хочеться. Певно доведеться о другій ночі підніматись, щоб хоч трішки порибалити по вранішній умовній прохолоді...а як зійде сонце - освіжитись купанням і додому чи в тінь дерев медитувати з фідером, якщо та тінь і бажання замішувати прикорм таки буде.
Всім добра!

Настоящая жизнь начинается там, где заканчивается ваша зона комфорта )))

Пятницу-субботу рыбачили на Днепре, в вс панировал отвезти семью на море, когда позвонил Юра с предложением снять фильм о рыбалке в Запорожье. Отказываться грех. Пришлось оперативно все переиграть. Семью отправил с родителями. Договорился о сбросе катера на причале. И в 4 утра я уже в условленной для встречи точке геолокации. Несмотря на 4 утра и темень, отсутствие распознавательных знаков Юру все равно кто-то узнал и я встретил их уже делающими фото с кем-то из рыбаков. Сбрасываем лодку и на воду. Рыбалка пришлась как раз на период переменчивой погоды, каждый день солнце сменялось тропическими ливнями вкупе с приличными ветрами. Потому с клевом все было сложно. Мабуть давление. В Каховку решили не соваться. Первый день половили судака и окуня, впоследствии переключившись на щуку и посвятив ей и весь следующий день. Немного половили и травянку и русловую щуку для разнообразия сьемок. Особых трофеев правда поймать не удалось, но для фильма хватило, даже не все в кадр попало. Фильмы уже выложены у Юры на канале, желающие могут лицезреть.
5й день на воде мне уже предстояло провести на Каменском водохранилище, где мы заранее договорились порыбачить совместно с Сашей в рамках подготовки к КУ. Добраться до базы оказалось еще той задачей. Даже на перекладных. До Каменского можно добраться без проблем, правда опять утренний подъем в полчетвертого утра на автобус, а вот дальше. Пара часов ожидания на автовокзале и я на сельском автобусе добираюсь до самой ближней точки, куда ходит междугородний транспорт - Ольховатки. Изначально по плану было найти там такси или частника и как план Б, если таковых там не окажется планировалось, что Саша приедет за мной с базы. Потому, как водитель автобуса рассмеялся на мои вопросы, что там в селе с сообщением, я понял, что план А отпадает. Саша из-за форс-мажора и пробок выехал из Киева значительно позже, ждать его в селе часов 5 не хотелось, водитель маршрутки не очень уверенно сказал, что до базы километров 5. Ну а 5 километров для меня вообще не вопрос, даже с 2 торбами и тубусом.
Правда я уже скоро понял, что не 5, а 20. Часть я срезал по лесу через заповедник, ориентируясь по гугл-картам, ну а большую часть шел по дорогам в расчете на попутку. Налюбовался красотами, чудом проскользнув между потоками воды с неба то слева, то справа от меня. Проезжающий транспорт не спешил останавливаться, и лишь когда мое мнение о полтавском гостеприимстве стало стремиться к нулю, остановился жигуленок и водитель Саша с супругой довезли меня оставшиеся 5 км до Светлогорского наотрез отказавшись брать деньги за проезд. Т.к все эти 3 часа пеших приключений я шел без воды, то быстренько разыскав магазин на вьезде, первым делом влил в себя полторушку живительной влаги. До базы Берег за селом оставалось всего чуть более километра. Получив ключ от номера и закинув туда вещи первым делом я плюхнулся в бассейн с подогревом и откисал там наверное около часа. Потом, наконец, добрался и Саша, мы сбросили катер на воду, поужинали в ресторане на базе. Заправка на станции была уже закрыта, и мы на воду не вышли. Следующие 2 дня на воде прошли под знаком борьбы с ветром, периодически и дождем. Иногда удавалось добраться до номера за минуту до ливня. По руслу искать было сложно, достаточно сильная волна не давала свободно перемещаться по акватории куда хочется. Крупная рыба не хотела ловиться ни в какую. Судака даже не рисовало. Скрашивали дни окуня и мелкие чопари под островами. Находили даже судачьи гнезда, клевало там на каждом забросе, но это были только мелкие окуня. В общем, выдающегося ничего не нарыбачили, хотя пообщавшись с местными и другими спортсменами какая-то картинка была. А в пятницу вечером мне уже надо было отчаливать обратно в Каменское. Обратно удалось добраться на такси, вызванном только благодаря секретному телефону от администратора базы из Кобеляков. Т.к большинство популярных таксо-фирм предлагали подать мне машину аж из Кременчуга за все деньги мира. Саша предлагал отвезти меня самому, но гонять его 200 км туда сюда не хотелось, и так все измотанные.
Автобус из Каменского в Запорожье привычно опоздал всего на 50 минут, о чем я узнал только самостоятельно позвонив на горячую линию перевозчика. Потому в Запорожье попал только около полуночи. Жена с малым тем временем последние дни терпели бедствие в Кирилловке из-за сильного ливня. Воды под номером было выше щиколотки, на море шторм, а инфраструктура в начале сезона на привычном нуле, потому уже в 5 утра еле продрав глаза, я уже собирался на бла-бла-кар в Кирилловку вооружившись бокалами, бутылкой Хванчкары, фруктами и буржуйским шоколадом. Это и стало плюсиком в карму. 2 дня из трех мы с малым попрыгали на волнах, поели креветок и пеленгаса, затаренных у местных добытчиков, погуляли по пустынным пляжам и подправили впечатление от кислого начала курортного сезона. А я заодно и отоспался от 9 подряд практически бессонных ночей, что у меня бывало разве что во время сессии после прогулянного семестра.

Бліц по судаку

Приїхали і вийшли на воду затемно - було бажання не смажитись на сонці, а швидко простукати декілька точок по судаку і додому.
Мошки не було - комарі смажили на березі знатно, репілент ігнорили, на воді зникли - гарно. Поки дійшли до точки по 150 коньячку для підняття бойового духу.
Два комплекти від Favorite: skyline+stradic та Х1+ultegra, шур в мене одиничка в колеги 1.2 від sunline.
Вода на Дніпрі трішки зависока для літа.
Кинули якір на точці - навкруги нікого.
Перші закидання, проведення - тиша. Цікаво чому? Вхід в яму, є корчики, звал...5-7 метрів, помірна течія, 28 грамів стукає добре...де риба?
Через 15 хвилин ніби по змаху чарівної палички все навкруги накрив туман...пухххх...і на 30 метрів нічого не видно, вітерець стих, тільки легеньке хлюпання течії по борту човна.
Півтори години в тумані жодного клювання. Перепробували масу приманок - повний ігнор. Давно так не рибалили.
Потім як з'явився раптово, так раптово туман і зник. Піднявся вітерець і стягнув покривало. Почалися клювання, вірніше повисання, прикушування, тягання за хвіст, відкушування хвоста...судак не хотів клювати в спеку по гарячій воді. Хоча на точці риба була присутня - Deeper її наявність змалював.
Те що було зловлено в основному неформат - топилося. Пару десь під кіло. В лідерах Keitech swing impact в рожевому кольорі та зеленувато блакитний - повисання без клювання, супротив в'ялий, риба неактивна.
Що цікавого ловити в спеку? Нічого...від слова зовсім. Потрібно певно переходити на нічний лов...там прохолодніше.
Всім добра!

Будучи в селе, после всех приусадебных работ захотелось вечером рвануть на реку. Развив продуктивность на уровне с ветераном стахановского движения, удалось выкроить себе пару часов на вечерку. Специально для этих целей у меня есть в селе парочка среднебюджетных комплектов. И если с палками проблем нет, взял 9ку Skyline то по катушке был вопрос. Shimano 10 Exsence C3000M. У меня их в селе было 2, один мой и один гостевой, но так как свой упросил продать хороший товарищ – ценитель старых моделей, остался только гостевой, который напарник притопил еще зимой, и катушка начала некисло шуршать. А другую я еще не успел привезти. Ну, а что делать. Сапожник без сапог.
Еще задолго до захода солнца я уже на берегу, кто был с утра, уже наловился, кто на вечер еще не пришел. Километра на полтора вокруг никого. Красота. Жара спадает, штиль. Еще и окунь отозвался с первых же забросов и так яро сопротивлялся на вываживании. Кайфую.

Но счастье продолжалось недолго, слышу шаги. Канкурент. Явно приезжий. И надо же лезет припарковаться в 5 метрах от меня. Ну блин, влево-вправо километр, становись где хошь. Нет жеж. Канкурент запакован. Китайская недышащая подделка под юпф-кофту от Симано, вероятно оттуда же и штаны, поясная сумка с торчащими оттуда пачками бирюзовых и желтых цветов. Какая-то рокфишевая палка не опознанная мной, наверное из той же оперы. Вероятно, этот образ должен был произвести впечатление на селянина. Я то что, шорты, кеды, футболку снял, старая кепка, хозяйственная сумка, шуршащая катушка. Колхоз. В какой то момент, когда конкурент собирал снасть, я даже краем глаза отметил пару ухмылок в мою сторону. Это и послужило триггером переключения в спортивный режим.
Первым удивлением для него стало что какой-то колхозник бросает почти вдвое дальше, скай вкупе с восьмижильным сиглоном и шуршащим эксенсом обеспечивали нехилую дальность заброса. Я быстро повел в счете. Потом закрепил. 1-0 2-0 2-1 3-1 4-1 4-2 5-2 6-2 6-3 и тут активность окуня резко выключилась, абы на что окунь клевать уже не хотел. То, что надо. Конкурент тщетно рылся в сумке через каждые 2-3 пустые проводки, а я оставался верен личинке из пачки с оранжевой окантовкой, просто подбирая проводку. Счет начал увеличиваться. 7-3, 8… 10..11-3. Ухмылок уже не было. А затем удалось найти небольшую кучку еще не колотого окуня и провести серию поимок с каждого заброса, которую удалось завершить красивым кабанчиком грамм под 400. Будильник в телефоне напомнил, что семья ждет к ужину, конкурент молча сгреб вещи, лежащие на моем пути и я на победной ноте отчалил домой. Село – Город 1:0

Во второй половине августа собираюсь на Кременчуцкое водохранилище, посоветуйте какие снасти лучше взять. Планирую рыбачить с лодки

Лучше брать водку! Допустим, я на Днепр беру палку 10 - 35гр тестом, а мой напарник 3 - 12гр и мы оба ловим рыбу. Ну, какой вопрос, такой и ответ.

Бортовые удочки, оснастка какая

Здесь тема отчетов о рыбалке на спиннинг.

Золотой ветреный вечер, тестируемый «черный лебедь» и мерный окунь дают энергию двигаться дальше. В такие вечера лишние слова не имеют смысла.

Туманність, чотири зміни погоди за день, двічі втрапили під дощ, намокли, поривистий вітер - все як ми любимо.

Судак спочатку не клював, а потім зовсім перестав. Але трішки спіймали - 7 штук побували в човні. З них декілька товарного розміру, решта втоплені.

Я працював Skyline - колега Х1 від Favorite.

Товариш отримав бонусне клювання і декілька метрів виважування судака який тягнув по відчуттям на трофей року, а може й минулих п'яти. Але та потвора затягла в корч, побуцалась головою об нього і таки розігнула гачок.

Набір слів які неможливо досконало перекласти пролунав в ранковій тиші над поверхнею Дніпра, відбився ехом від білоруського берега і затих вдалині...білоруси також притихли, хоч до цього про щось там розмовляли...

В мене теж відбулось клювання від якого проснулась би й спляча красуня, але не фарт. Судак розмолотив 4.5 дюймовий Кейтеч і був такий. Підсікав аж за спину, але ні, мимо.

Ловили на різне, клювало на Keitech, Select, Reins. Переважно натурального кольору та зеленуваті, хоча й на рожеві та бузок були клювання.

Хотілось більшого, але як є. Певно потрібно й собі грибів пошукати, поки погоду ламає жорстко.

"Корчесховище"

Завжди розумів, що спіймати рибу, та ще й пристойного розміру, не побоюсь цього слова, ЗАВЖДИ можна лише там де вона є.
Якщо при цьому в тебе ще є гарний зручний човен з потужним двигуном, якісний ехолот та розуміння процесу лову - риба вже спіймана, але вона про це ще не знає. Решту факторів можна сміливо спустити в унітаз - всім кому не до вподоби - можна починати хейтити.
Що до спінінгів, котушок, приманок, шнурів, гачків - то виключно допоміжні опції, які виконують роль естетичної складової риболовлі і звісно, дають можливість кайфонути від роботи дорогими, якісними та сенсорними інструментами. А кайф, останнім часом, стає певно головним фактором для багатьох сучасних рибалок.
Кайфонути хотілось...останнім часом рибка покльовувала, але не та і не там де ми її ловили. На цей раз полізли в корчесховище.
Триметровий надувас з шестисильним двигуном привіз нас на точку коли вже всі козирні місця були зайняті більш потужнішими човнами, не встигли на старт - шукайте де вільно. Deeper не може так якісно показати риб як це роблять потужніші ехолоти, але картинку дна з корчиками малює добре. Вибрали точку, де на нашу думку просто не могло не бути судака, але течія стала повільнішою, спокійнішою, вистачало 24 грамів, щоб якісно простукати дно там де раніше ставили 36 - тому вирішив вигуляти молодшого брата Sky line - Creed в тесті 10-30, на вагах від 20 до 28 грамів він мені особисто здається навіть трішки сенсорнішим і строгішим - подобається.
Заряджаю стандартно для таких місць Select fetfish в 202 кольорі на офсеті - на глибині потрібно трішки яскравості і вартість як для розвідника підходить.
Перше проведення показало, що ніяких обертів котушкою і пауз - опустилась приманка, підвисла на гілочці, підтягнув на півметра вгору і опустив, підтягнув - опустив, тричі качнув і нічого, перетягуємо гілку до моменту коли спротив різко скінчився і відразу подаємо спінінг вниз до води, нехай падає поміж корчів, нехай провалюється до дна, адже саме там, під корчами і буде судак, він не стоятиме над ними і йому потрібно подати сніданок під носа, на "тарілочці з блакитною окантовкою" - все по класиці.
Лише слабину шнура вибираємо котушкою і то без фанатизму. А щоб не перетерся шнур об корчики з ракушками, ставимо півтора - два метри флюорокарбону товщиною 0.4 - 0.5 мм, він витримає різноманітну ракушку і випадкові щучі зуби, хоча в таких місцях зубата швидше виняток ніж правило.
Третє проведення - зачеп, глухий, рву різко, без розгойдувань, приманку вже не врятувати, а от рибу розігнати запросто.
Змінюю колір прианки на натуральний - три провелення - два півкілушних в човні, топлю, клюнули з корчів, невже й мілкий ввесь тут? Це нам не потрібно, але в товариша також один незалік і один схід...
Зміщуємось на десяток метрів, дно встелене корчами, поміж ними риба.
Ставлю 26 грамів і збільшую приманку з 3.8 до 4.5 дюймів, Keitech зеленкуватий з червоними лелітками на офсеті Decoy Magnum 6/0, потужний гачок для хорошої риби. Але перше ж проведення, коротке підкидання над гілкою, трохи зарізке - зачеп, відрив, перев'язуюсь. Ставлю те ж саме. Товариш тим часом ловить, але все неформат, та надія є й на достойне.
Закидаю, відбивання дна, протягую з півметра і впираюсь в корч, тягну повільно вгору, ще вгору, ще...перевалив, два плавних оберта котушкою вибираючи шнур з опусканням спінінга до води і натяжка шнура на опусканні, тук по гілочці, тук по іншій - ГУП! Різке підсікання, Creed зігнувся, риба тисне, фрикціон наглухо, ніяких попусків - корчесховище! Підняв метрів на три до верху і вже можна трішки послабити фрикціон, нехай погуляє в товщі води, змориться. До човна підтягнув вже не такого зухвалого, трішки стомився, здався, взяв в руку, підняв - красунчик! Приємний судак з потужним ударом, все як хотілось.
Клюнув, тиснув, додав адреналіну - краса.
Всім добра!

Мордокнижка нагадала, що п'ять років тому в цей день навіть ловив карася.
Рік-два тому вже судака, зараз знову джигували судака.
Час іде, а захоплення останніми роками не змінюються, джиг безкомпромісно вліз своїм два оберти - пауза в улюблені методи лову і ніяк не попускає, навпаки, все сильніше розпускає щупальця змушуючи обростати новими вміннями, комбінаціями проведень, спінінгами, котушками, приманками і різноманітними аксесуарами до всього вищесказаного. Але не вцьому суть, просто певно судак своїм клюванням не дає заспокоїтись.
Цього разу було майже все по класиці: прохолодно в міру, вранці легенький вітерець, хмарки з рідким проблискуванням сонця, повна відсутність конкурентів - пару човнів в межах видимості не рахується.
Стали на точку так як потрібно перед виходом з ями і закидаючи на горбик стягували приманки вниз. Судак активізувався вранці і рівно годину смачно клював, причому клював в 99% лише на натуралку, коли в минулі роки лупив переважно в рожевий.
Keitech swing impact 4 і 4.5 дюйми та Select fetfish 4 дюйми - решту приманок із запропонованих ігнорував як по кольоровій, так і розмірній сітці.
Причому на 4.5 дюйми клювали навіть 6 дюймові судачки, мілкоту відшити не вдавалось розміром приманки, змінювали локації лову. Основна глибина де було максимум клювань як показував Deeper: 6-7 метрів і звал. В ямі і на плато поза межами - дупель пусто.
Проведення більше до класики без випендрожу: два оберти - пауза, але пауза 2 секунди. Зменшували - збільшували, менше реагувань, чітко 2 секунди - лупить.
Спінінги також вже можна сказати класичні джигові: Skyline та Х1 від Favorite - мене геть все влаштовує в sky, а товариш після злому двох доджерів взяв тимчасово, на декілька рибалок бюджетний Х1 та так з ним вже другий сезон і лишився. Стільки вже судаків ним підняв, що годі і рахувати, максимально під четвірку зовсім недавно всік.
Також періодично юзаю Creed де можна працювати вагами до 20 грамів - мені подобається: легкий, швидкий, дзвінкий.
На цей раз без трофеїв але з мірними рибами, а мілкоти взагалі чимало як для наших не дуже рибних місць. На двох відпустили 15 штук - сподіваюсь засвоять урок і в цьому році вже нікому не клюнуть, підростуть до наступного, а там вже зустрінемось.
Всім добра!

Вранці дрижаки, а під обід спекотно.
Вода на Дніпрі піднялась на 20-30 сантиметрів.
Там де чітко стукало 24 грами тепер потрібно 32 для такого ж чіткого стуку.
Клювання дуже рідко, але кожне немов молотком по пальцях - люто і безкомпромісно, не залежно від розміру риби. Підсікання немов в стіну.
Певно від цього найбільше задоволення.
Клювання на виході та вході в яму, на чистому, в полі, без натяку на схованки, Deeper показав лише бархани.
Отже судак рухається, не стоїть. Певно пасе білу, яка скоро зіб'ється до купи.
Keitech 4.5 натуралка знову в лідерах, також на зелений Select CC Grab 4.5 також жорстко стукали.
Creed на проводці та різких клюваннях не такий вал'яжний як sky, здається сухішим, але сенсорика в обох як на мене - відмінна.
По відчуттям з дня на день підуть трофеї, їх час вже, куди далі відтягувати.
Всім добра!

"Это вам не это..."
Вдома під ковдрою тепло, також тепло в авто, коли пічка працює, а от на березі річки, при - 6 о п'ятій годині ранку вже так би мовити "не то пальто"...
Але ж приперлись і підігрів в вигляді чаю, кави, ну і більш міцніших варіантів також не останнє діло.
Компресор швидко, "по самі помідори" вдув човна, спінінги клацнули по ранковій тиші стиками, рипнули котушки віддаючи шнур на кільця, злегка обдало прохолодою від близкості з водою і під мірний спів двигуна човен з двома рибалками посунув на точку.
На воді тиша, якір проорав пару метрів дна поки таки знайшов якусь гілку і човен смикнуло від різкої зупинки, ледь "нектар" не вихлюпнув з чарок - за приїзд...друга за друга...нехай люблять (за наших найкрасивіших), трофейна...і щоб не мерзнути. Все, ранкова програма виконана, тепер головне з першого закидання не спіймати, бо ОЙ!
Бульк...приманки хлюпнули по воді в ранковому тумані, шнури потягнулись, пішло очікування відбою. Десь на 7- 8 секунді відбило, хм...глибше стало на півметра, а течія виросла в рази, 32 грами вже не скізь і "вандефул", довелось шукати щось під 40 грамів, а ще тиждень тому і 28 було "бьютифул"...але ж є, то чому б і ні.
З першої проводки не вжарило - відлягло, можна тепер і зосередитись на проведенні, але та бісова "скотиняка" судак настільки вередливий, що можеш чекати годинами "на взводі", а воно влупить коли вирішив носа почухати.
Перші клювання з корчиків на 6 метрах. В товариша по класиці, коли перетягнув гілку і приманка зпланувала під корчик, в мене при чирканні об бічну гілку, втулив добре, ніби в протихід, Skyline аж носом клюнув з несподіванки, але всік вчасно, офсет від Decoy по класиці пробив піднебіння і шансів зійти не було. Проведення класичне, два оберти - пауза з періодичним підсмикуванням вершинкою спінінга.
Перший приємний судачисько за цю риболовлю це гут, в колеги також в залікові сантиметри вліз - рибалимо далі.
Наступного разу вирішую закинути в русло, простукати так би мовити на знос руслову канаву, хоч і течія там дебела, але іноді бували "преценденти". По трубі приманку протягло швидко і приліпило до звалу перед береговим плато. Легенько підсмикую спінінгом і на початку підмотування отримую класичний судаковий - ТУК! Чітко, по класиці, не вириваючи з рук, але так впевнено "Здастє!" - всікаю від душі і відразу тиск риби. Судак заліковий, сильний, на течії спротив від душі, не послабляв фрикціон, sky відпрацював по амортизації на відмінно - чорненький, люблю таких.
В Олега при перетягуванеі корчика ще одна різка покльовка і після кількох метрів виважування схід приємної риби - замінусували, але то норм, наша буде з нами. Повторне закидання в точку і знову в тому ж місці чітке клювання - підсічка, Х1 зігнувся на виважуванні - також приємна рибка, але ж хочеться "біг сайз", осінь же.
Deeper показує, що і риба і корчики таки присутні тож лишається лише вмовити на клювання, чим і займаємось.
Продовжуємо міняти різні приманки як в розмірі так і кольорі, але чомусь, останні декілька тижнів судак вибирає натуралку в розмірі від 3.5 до 4.5 дюйма. В мене такі приманки від Кeitech та Select, але вже свінги вибились в нуль, тому переходжу на ізіки, товариш же муштрує судака свінгами - в нього це улюблений тип силікону.
За день більше п'ятидесяти постановок човна, руки, спина, плечі гудуть від якоря - фітнес наше всьо...
Судак клював точково і рідко. 8 клювань у товариша і п'ять піднятих в човен проти 5 моїх клювань з чотирма спійманими, взяли чотирьох в розмірі, решту втопили з наказом не клювати поки не виростуть до 5+ кг, бо хочеться чогось трофейно-дієтичного...
Також клюнула на якір вудка якогось рибалки, що полюбляє снасті "маде ін пан сам склепав" - з лижної палки та якогось склопластикового патичка, повісили на дереві, якщо хто впізнає забере.
Сонце вилізло в зеніт, смалило від душі + 13, кава додавала наснаги, але час і додому, день знову пролетів...
По дорозі розбір "польоту", гіпотези, пропозиції, плани...наступного разу зробимо "сюрпрайз", подивимось що він відповість.
Всім добра!

Поджигували...
ВСЬОГО чи АЖ (враховуючи погоду), десять клювань на двох за сім годин лову.
Спіймано шість судачків, три в розмірі, три втоплено - 60% реалізація, не все ще втрачено...
Відірвано в зачепах сім приманок з гачками та грузами на двох.
Клювання товарних - злі, менших - легенькі.
Один зріз щуки на клюванні.
Приманки дня: Keitech Swing Impact 4.5 дюйми, колір зелений з лелітками та Select Fetish 4 натуралка на 30 грамах.
Вода на Дніпрі впала сантиметрів на 30, течія вирівнялась, але вітер видував все, що можливо, стоячи в човні працював парусом, зривало з якоря.
Місцями ставив 42 грами + приманка, Skyline справлявся без проблем, запас міцності на рівні як і тактильні аідчуття проведення та клюваннь - в руку чітко навіть на вітрі.
Судак змістився в русло і заліг під брівку, на корчах одні недомірки.
При збільшенні грузу - клювання зліші, сьогодні судак хотів, щоб гупало в дно на двох обертах з паузою 1- 2 секунди, довше пауза - ігнор.
Волочіння, рівномірка, різні анімації - ігнор.
Двічі пускався дощ, змінювався напрям вітру, задувало, грілися чаєм.
Білої не знайшли ніде, зовсім, ні в ямі, ні в руслі, ні на косах - ніби випарувалась, але ж вона десь є.
На вечірній кльов не лишились...старіємо.
Час пролетів неймовірно швидко.
"Сімьору" знайти не вдалося...може наступного разу.
Всім добра!