Харьковский спиннинг

На Харківщині затверджено перелік основних місць зимівлі риби на водоймах Харківської області, на яких забороняється вилов риби в осін�
З метою охорони та збереження водних живих ресурсів в осінньо-зимовий період 2012-2013 років затверджено перелік основних місць зимівлі риби на водоймах Харківської області та встановлено заборону вилову водних живих ресурсів на зимувальних ямах, відповідно до наказу № 153 від 25 жовтня 2012 року Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Харківській області Державного комітету рибного господарства України.
Перелік основних місць зимівлі риби на водоймах Харківської області, на яких забороняється вилов риби з 01.11.2012 р. до закінчення зимового періоду.
На Печенізькому водосховищі:
- акваторія колишнього озера Муховате, ділянка площею 7 га, розташована на відстані 700 м. від греблі та 200 м. від лівого берега;
- руслова частина колишньої р. Сіверський Донець від Печенізької греблі до урочища "Лиса гора", площа 30 га;
- "Орлова яма", ділянка площею 4 га, розташована на відстані 300 м. від лівого берега навпроти протипожежного розриву;
- руслова частина колишньої р. Сіверський Донець від урочища "Лиса гора" до урочища "Червона гірка", площа 60 га;
- руслова частина колишньої р. Сіверський Донець від урочища "Лиса гора" до села Мартове, площа 35 га;
- руслова частина колишнього рукава р. Сіверський Донець в «Мартовській затоці» вздовж лівого берега острова, площа 2 га;
- руслова частина колишньої р. Сіверський Донець від урочища "Червона гірка" до урочища "Дулівка" ділянка водойми в районі "Богданового" острову;
- дельта річки Розрита, нижче с. Петрівське, площа 5 га;
- акваторія колишнього озера Катрене - ділянка, розташована у верхів'ях водосховища на відстані 350 – 400 м. від лівого берега в районі баз ХТТУ та заводу «Серп і молот», площа 6 га;
- район Крейдяної гори, ділянка по руслу р. Сіверський Донець довжиною 300 м, шириною 200 м, площа 5 га;
* - межі заборонених ділянок на акваторії визначаються методом проміру глибин. Зимувальні ями розташовані на глибинах 5 та більше метрів від нормального підпірного рівня (НПР).
На Червонооскільському водосховищі:
- район Лозівської затоки, ділянка по колишньому руслу р. Оскіл перед входом в Лозівську затоку довжиною 1000 м та шириною 200 м, площа 20 га;
- район Крейдяної гори, ділянка по колишньому руслу р. Оскіл довжиною 500 м, шириною 200 м, площа 10 га;
- акваторія водосховища біля с. Комарівка, ділянка вздовж правого берега в районі колишнього русла р. Оскіл, довжиною 700 м і шириною 150 м, площа 10,5 га;
- акваторія водосховища в районі забороненої 500 метрової зони Червонооскільської греблі, довжиною 500 метрів, шириною 100 метрів, правий берег водосховища, площею 5 га.
- ділянка 800 м вздовж правого берега, шириною 150 м, по колишньому руслу р. Оскіл напроти бази “Блакитна хвиля”, площа 12 га;
- район с. Новоплатонівка, поблизу бази відпочинку «Світло Шахтаря», довжиною 200 м і шириною 150 м, площа близько 2 га;
- ділянка довжиною 400 м, шириною 200 м, вздовж лівого берега, поблизу
с. Лісна Стінка, площа близько 4 га;
На річці Сіверський Донець:
- ділянка річки в районі с. Коробів Хутір, від мосту до роздвоєння річки біля с. Суха Гомольша довжиною 3000 м і шириною 50 м, площа 15 га.
- ділянка річки в районі від с. Нижній Бішкін до с. Мілове, довжиною 12000 м і шириною до 40 м.
На Трав’янському водосховищі:
- руслова ділянка від рибгоспу до кінця затоки навпроти пансіонату “Діброва”, шириною 200 м, довжиною 500 м, площа – 10 га.
На В’ялівському водосховищі:
- руслова ділянка біля греблі, шириною 250 м, довжиною 800 м.
На Орільському водосховищі:
- руслова ділянка р. Оріль від острова до греблі шириною до 80 м, довжиною 1250 м.
Забороняється лов водних живих ресурсів протягом усього року:
- на ділянці річки Сіверський Донець від с. Студенок до с. Каменка Ізюмського району;
- та на ділянці річки Оскол від гирла до греблі Червонооскільської ГЕС.
В свою чергу Державна екологічна інспекція у Харківській області нагадує, що порушення правил рибальства тягне за собою адміністративну відповідальність за ст. 85 п. 3, 4 Кодексу України про адміністративні равопорушення:
1. Попередження або накладення штрафу на громадян від 2 до 10, а на посадових осіб - від 10 до 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
2. Грубе порушення правил рибальства, а саме застосування заборонених знарядь лову, тягне за собою накладення штрафу на громадян від 20 до 40, і на посадових осіб - від 30 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення.
Шкода, заподіяна громадянами України, іноземцями та
особами без громадянства незаконним виловом, добуванням
або знищенням цінних видів риб, водних безхребетних і
водних рослин у рибогосподарських водоймах, відшкодовується
порушниками відповідно до такс, затверджених постановою
Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2011 року N 1209.
ТАКСИ

для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної
внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення
громадянами України, іноземними громадянами та особами
без громадянства цінних видів риб, водних безхребетних
і водних рослин у рибогосподарських водних об'єктах України

Види риб, водних безхребетних Оцінка шкоди, заподіяної
внаслідок незаконного добування
(збирання) або знищення одного
екземпляра риби або водного безхребетного
незалежно від розміру та ваги,
неоподаткований мінімум громадян
Осетрові та їх гібриди 150
Судак звичайний,
пеламіда 30
Сом 25
Щука 20
Сазан 18
Амур білий,
білизна, рибець
звичайний, товстолоб 15
Лящ 10
Чехоня, в’язь 8
Лин 7
Тарань (плітка),
синець клепець 5
Краснопірка 4
Плоскирка ,бичок
(крім видів, занесених
до Червоної книги України) 2
В’юн, карась сріблястий,
окунь, йорж звичайний,
верховодка (уклія),інша риба
(крім видів, занесених до
Червоної книги України) 1
Водні безхребетні
Раки (крім широкопалого рака) 1,5
09.11.2012

Выкладываю кому интересно режим рыболовства в Днепровских водохранилищах в 2013 году

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України
07.12.2012 N 757

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
24 грудня 2012 р. за N 2154/22466


Режим рибальства в дніпровських водосховищах у 2013 році

1. Цей Режим розроблено відповідно до Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів".

2. Промисел водних живих ресурсів у дніпровських водосховищах у 2013 році здійснюється відповідно до Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об'єктах України, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 18 березня 1999 року N 33, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 травня 1999 року за N 326/3619 (із змінами) (далі - Правила рибальства), а також цього Режиму.

3. Промислове рибальство в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України" та положень про них.

4. Терміни початку й закінчення лову, установлені Правилами рибальства та цим Режимом, включають першу та останню дати вказаних періодів промислу.

5. Довжина ставних сіток, що застосовуються на промислі на водосховищах Дніпровського каскаду, повинна бути не більше 70 м.

6. Допускається на Київському водосховищі:

6.1. Протягом усього промислового періоду проводити відлов верховодки та тюльки в місцях їх скупчень активними знаряддями лову під контролем органів рибоохорони.

6.2. Протягом всього промислового періоду використовувати для облову скупчень сріблястого карася та плітки сітки з кроком вічка а = 50 мм.

7. Допускається на Канівському водосховищі протягом усього промислового періоду використовувати для облову скупчень сріблястого карася та плітки сітки з кроком вічка а = 50, 60 мм.

8. Допускається на Кременчуцькому водосховищі:

8.1. Відповідно до наказу Мінприроди України від 15 листопада 2005 року N 411 "Щодо затвердження змін до Положення про ландшафтний заказник загальнодержавного значення "Сулинський" на території заказника:

8.1.1. Зариблення рослиноїдними рибами на ділянці "Насосна N 2" у районі с. Бугаївка Глобинського району Полтавської області.

8.1.2. Спеціалізований лов старшовікових груп рослиноїдних та аборигенних видів риб крупновічковими сітками з вічком а = 110 мм і більше в осінній період з 01 жовтня до встановлення льодоставу, але не пізніше 15 грудня, на ділянці від створу Жовнінська круча - село Мозоліївка вгору до гирла р. Сула на відстані нижче 1 км від Липівського автомобільного мосту. Лов здійснюється на підставі наукового обґрунтування згідно з лімітом Кременчуцького водосховища. Кількість сіток, що встановлюються під час лову на акваторії, регулюється залежно від рівня води у водосховищі координаційним штабом з проведення лову. Штаб відбіркового лову в Сулинській затоці Кременчуцького водосховища в осінній період та його повноваження визначаються під час засідання комісії Державного агентства рибного господарства України з визначення користувачів водних біоресурсів, що здійснюватимуть зазначений лов відповідно до чинного законодавства.

8.2. Проведення лову верховодки і тюльки в забороненій зоні Канівської ГЕС протягом усього промислового періоду.

8.3. Використання дрібновічкових ятерів (вічко а = 5 - 10 мм) для відлову верховодки і тюльки у весняно-літній період, включаючи період заборони на лов водних живих ресурсів, під контролем органів рибоохорони.

8.4. Вилов тюльки і верховодки тюльковими тралами протягом усього промислового періоду в 500-метровій зоні насосних станцій.

8.5. Протягом всього промислового періоду використовувати для облову скупчень сріблястого карася та плітки сітки з кроком вічка а = 50 мм.

9. Допускається на Дніпродзержинському водосховищі:

9.1. На закорчованих і зарослих ділянках водойми (до ізобати 2 м) у межах: острова Крячок, Чикалівських, Успенських, Келебердянських та Солошинських заплав (до Тахтаївського кар'єру і с. Світлогорське) та Орлянської заплави (до лівобережної захисної греблі) застосування низькостінних ріжових сіток з кроком вічка а = 36 - 60 мм і вище.

9.2. У період з 01 жовтня у середній частині водосховища (с. Кам'яні Потоки - с. Бородаївка) у місцях концентрації карася та плітки використовувати для їх облову сітки з кроком вічка а = 50 - 60 мм.

10. Допускається на Запорізькому водосховищі:

10.1. Використання закидних неводів з вічком а = 100 мм і більше на нижній ділянці водосховища від греблі ДніпроГЕС у межах Запорізької області з 01 липня до 20 вересня.

10.2. Застосування за наявності відповідного наукового обґрунтування поріжних ставних сіток з кроком вічка а = 45 - 60 мм на зарослих вищою водною рослинністю ділянках Самарської затоки для відлову крупних особин карася сріблястого.

10.3. Застосування за наявності відповідного наукового обґрунтування дрібновічкових ставних сіток з кроком вічка а = 32 - 34 мм на всій акваторії Самарської затоки.

11. Допускається на Каховському водосховищі:

11.1. Для відлову вселених рослиноїдних риб у місцях їх скупчення протягом усього року в районі скидного каналу Запорізької теплоелектростанції застосовувати два ставних неводи з вічком у задній стінці котла не менше 100 мм; у районі приймального ковша каналу продувки Запорізької АЕС (Водянський ківш) - два ставних неводи з вічком у задній стінці котла не менше 100 мм; у районі Іванівських Кучугур - один ставний невід з вічком у задній стінці котла не менше а = 100 мм.

11.2. Протягом усього промислового періоду використання ставних сіток (у тому числі поріжних) з кроком вічка а = 50 - 60 мм у верхній частині водосховища до межі: с. Вищетарасівка Томаківського району (з правого берега) - пасажирська пристань м. Енергодар (з лівого берега).

11.3. Протягом усього промислового періоду використання ставних (у тому числі поріжних) сіток з кроком вічка а = 50 - 60 мм на ділянках: від м. Благовіщенський до Іванівських Кучугур у глиб водосховища на 2 км та від Кам'янських Кучугур до Майгори у глиб водосховища на 2 км.

11.4. Протягом усього промислового періоду використання ставних (у тому числі поріжних) сіток з кроком вічка а = 50 - 60 мм у районі скидного каналу Запорізької теплоелектростанції від лінії електричних мереж до кінця греблі водойми-охолоджувача Запорізької атомної електростанції у глиб водосховища на 1 км.

11.5. Для виявлення скупчень рослиноїдних риб здійснення лову з 01 грудня в затоці Нижньорогачицький лиман сітками з кроком вічка а = 100 мм і більше у кількості 20 од. та за наявності скупчення цих риб проведення їх відлову одним закидним неводом.

11.6. Відлов вселених рослиноїдних риб у місцях їх скупчення на ділянках, відведених для любительського рибальства, сітками з кроком вічка а=100 мм і більше.

11.7. Використання на промислі тюльки тюлькових тралів з вічком: у кулі - не менше а = 6 мм, у крилах - не більше а = 16 мм.

11.8. Протягом всього промислового періоду використання двох закидних частикових неводів у нижній частині водосховища для відлову сріблястого карася на постійних тоньових ділянках під контролем органів рибоохорони.

11.9. Протягом всього промислового періоду використання дрібновічкових ятерів і ставних неводів (вічко а = 5 - 10 мм) для відлову верховодки і тюльки під контролем органів рибоохорони.

12. Забороняється у Київському та Канівському водосховищах:

12.1. Протягом усього року промислове рибальство на ділянці Київського водосховища (нижня частина) у межах: 500 м від забороненої зони греблі Київської ГЕС (правий, лівий береги), яка обмежена зверху: по правому берегу - 200 м вище хвилеріза в с. Нові Петрівці, по лівому берегу - о. Лисий (50°35'12.00" пн. д., 30°31'26.13" сх. д., 50°35'30.27" пн. д., 30°30'3.87" сх. д., 50°35'34.01" пн. д., 30°32'10.75" сх. д., 50°36'48.88" пн. д., 30°29'15.29" сх. д., 50°38'53.52" пн. д., 30°31'6.31" сх. д., 50°37'24.85" пн. д., 30°31'26.90" сх. д., 50°37'45.47" пн. д., 30°27'41.37" сх. д.).

12.2. Використання ставних сіток з кроком вічка менше а = 36 мм, а= 70 - 74 мм протягом усього року.

12.3. Використання ставних сіток з кроком вічка а = 36 мм у період з кінця весняно-літньої заборони до 01 вересня.

13. Забороняється у Київському та Кременчуцькому водосховищах використання закидних частикових неводів у переднерестовий період при освоєнні 20 % річного ліміту ляща.

14. Забороняється на Кременчуцькому водосховищі використання ставних сіток з кроком вічка менше а = 36 мм протягом усього року.

15. Забороняється на Дніпродзержинському водосховищі використання ставних сіток з кроком вічка а = 30 - 36 мм протягом усього року.

16. Забороняється у Запорізькому водосховищі:

16.1. Застосування протягом усього року ставних сіток з кроком вічка а = 70 мм та менше а = 34 мм.

16.2. Використання ставних сіток з кроком вічка а = 34 - 38 мм у період з кінця весняної заборони до 20 серпня.

17. Забороняється у Каховському водосховищі:

17.1. Використання ставних сіток з кроком вічка а = 70 мм та менше а = 36 мм протягом усього року.

17.2. Використання порядків (лав) ятерів, ставних неводів довжиною порядку (лави) понад 500 м; відстань між порядками (лавами) повинна бути не менше 500 м.

17.3. Використання сіток з кроком вічка а = 70 мм і менше у Каїрській та Василівській балках.

17.4. Промисловий лов у межах території національного природного парку "Великий Луг", а також у межах загальногеологічного заказника загальнодержавного значення "Дніпровські пороги".

17.5. Встановлення у період до початку весняної заборони ставних неводів, ятерів та сіток ближче ніж 500 м від межі заростей повітряно-водної рослинності заплавної частини Дніпровської гряди, Водянських та Іванівських Кучугур.

18. Забороняється у Київському, Канівському та Кременчуцькому водосховищах встановлення ятерів у лаву.

19. На всіх дніпровських водосховищах допускається:

19.1. Максимальна довжина крила (сумарна довжина сіткового полотна від входу бочки) ятеря - не більше 25 м. Кількість бочок на 1 ятір - не більше 2.

19.2. Максимально допустимий прилов риби непромислової міри для сіток з кроком вічка а = 50, 60 мм - не більше 20 % від загальної кількості риб, що охороняються Правилами рибальства.

20. На Запорізькому (Дніпровському) та Каховському водосховищах допускається:

20.1. Мінімально допустимий для вилову розмір білого, строкатого товстолобика та білого амура - 60 см (у свіжому вигляді).

20.2. Використання закидних неводів виключно під контролем органів рибоохорони.

20.3. Максимальна довжина крила раколовки - 50 м.

21. У разі погіршення екологічного стану водойм, загрози виникнення заморних явищ тощо за рішенням відповідних органів рибоохорони можуть здійснюватися заходи з регулювання кількості знарядь лову, що застосовуються на промислі, та інші передбачені законодавством заходи, спрямовані на зменшення промислового навантаження на водні біоресурси.

22. Користувачі повинні терміново інформувати органи рибоохорони, територіальні органи Державної екологічної інспекції України та відповідне управління ветеринарної медицини про виявлення захворювань водних біологічних ресурсів, погіршення стану середовища їх перебування, випадки загибелі або виникнення загрози їх загибелі.

23. Кількість знарядь лову, які будуть використовуватись на промислі протягом 2013 року на дніпровських водосховищах, наведено в додатку до цього Режиму.

 

Директор Департаменту тваринництва
А. А. Гетя