Харьковский спиннинг

Трудовий окунь
Два дні на кризі. Дві такі азартні і водночас трудові риболовлі, але й післясмак від них залишається досить довгим.
Перший день - пошуки судака, другий - перетягування волосіні з окунем.
Почну з окуня.

100 хвилин дороги на авто і 55 хвилин ногами в одну сторону по пересічній місцевості з промоїнами, болотом, лісом і твердою кригою - дійшли.
Але на точці де ймовірно може клювати судак, я не обмовився, судак, не окунь, стоїть вже з півсотні жерлиць - чорну справу зроблено, судака шукати не варто, але все ж спробуємо.
По 100 віски за риболовлю і бури почали свою роботу. Робиш з десяток лунок зигзагом по напрямку з міляка в руслову канаву поміж жерлицями і далі пробиваєш балансирами, вібами, бокоплавами і навіть вертольотом - є така дідівська снасть. Але мимо каси. Жерлиці також стоять мертво - рух судака відсутній. Але як говорять: хочеться дужче ніж свербить! Три години таки поклали на терези в пошуках судака. На чотирьох рибалок жодного клювання.
70 лунок, півдесятка різних приманок - пара піднімається в безвітряну погоду...досить.
Півкілометра ходу і ми на плесі де йовірно може бути окунь. Робимо по парі лунок, глибина близько метра, без течії, опускаю балансир четвірку Крапаль і плавно, щоб не стукати об лід качаю. На третьому змаху різкий удар і важкенький окунь затріпотів під кригою, дістаю - красень, ану хто ще там є? Ще пару змахів - є ще один. Потім дуже гарний удар і риба сходить, шкода і клювання зникли. Ставлю яскравий, навіть гламурний рожевий Select smile теж 4 і продовжую. Декілька змахів в холосту і далі витримую максимальну паузу...до повної зупинки балансира - вжух! Піднімаю максимально швидко - мілко і як почне кружляти під кригою розжене всіх. Волосінь siglon ice 0.165 мм рипить, але міцності в ній вистачає - 3 кг заявлено на розрив. Є ще один красунчик, трофейний! Швидко знімаю з трійника і знову балансир в точку. Підкид, ще підкид, ще тицяння...тримаю паузу і наприкінці коротесенький ривочок, буквально на півсантиметра рух кінчика вудки, максимально різкий і короткий, таке собі брикання - бабах! Не витримує окунь і щосили лупить в приманку. Ще один достойний екземпляр.
Поступово підходять інші рибалки, чисте поле рясніє лунками, шум, світло, розмови, падіння бурів, стукіт ящиків - окунь замовкає. Бігаємо по небитим місцям яких з кожною хвилиною все менше. На балансир клює значно рідше. Ставлю блешню "маде ін сам склепав" таку собі маропедку на 3 см і зі зміщеною нетипово вагою - наекспериментував якось. Проводка: плавні скидання під час яких блешня осипається (за рахонок зміщення ваги). Так декілька разів і потім коротесенький ривок і плавний підйом блешні на 5-6 сантиметрів - саме для цього і потрібна суперлегенька вудка вагою 5-7 грамів при довжині від 30 до 40 см з максимально жорстким тоненьким порожнистим хлистиком, який не має паразитних коливань, що присутні практично всім магазинним і хендмейдовським вудкам які мені довелось тримати в руках. В кінці підйому жорсткий удар і окунь цупить волосінь. Максимально швидко повертаю блешню трішечки вище клювання і потихеньку опускаю в точку, блешня трішки обертається в русі і знову удар...виважування, опускання - удар - виважування. Пішов ліфт. Ніяких ривків і скидання блешні. Плавне опускання і швидке підняття окуня. Волосінь тоненька, shimano aero 0.104 міліметри, тому тягну швидко, але при ривках пускаю крізь пальці...щоб не обірвав. Десь на 15 окуні ліфт раптово припиняється. Починаю підсмикувати, скидати - тихо.
Рибалок навкруги все більше, окунь обережніший.
А якщо безмотилку подати? Опускаю, перше проведення - нікого, друге - хтось понюхав, третє - загинання кивка з ударом в руку - "Царь трапезничать желает!"
Нам це підходить...ліфтую ще з десяток на безмотилку, але розмір вже трапляється менший хоч і клює жваво.
Далі за напрацьованою схемою: балансир - перші крупніші, блешня - мірні мордаті, безмотилка - різнобій з влітанням справжніх "царів" так, що волосінь дзвеніла.
Поруч друзі також чергують балансири-блешні-мормишки...під час чергового обриву мормишки мордатим окуняччям над водоймою лунає неперекладаєма гра слів..."русо турісто...обліко морале" - риболовля...всіляке трапляється.
Але чистих, небитих місць швидко не стало і окунь пішов все мілкіший, і виключно на мормишку - час вийшов.
Перекусили, попили чаю і не тільки, поділились враженнями і цікавими моментами: в когось дебелий схід, в когось обрив мормишки чи злам гачка на рибі - звичні моменти активної риболовлі.
Час вирушати до авто. Назад дорога довша і важча. Течія розмила переходи, місцями йшли між промоїнами в 20 сантиметрах від ніг...лід потріскував...тримали дистанцію і мотузку наготові...мороз потрібен інакше "фініта ля комедія" з доходом до перспективних місць.
В авто всі стихли в теплі, лиш водію ще 100 хвилин зібраності і відповідальності за себе та друзів...доїхали...день пройшов чудово. Ниють ноги, спина, болять від буру руки, але знову вже хочеться назад...до окунів.
Світлина виловлених окунів з трьох лунок, всього улову не фотографував, щоб не вводити в "тролевий екстаз" любителів хайпу. А мілкий окунь після фото успішно втоплений в лунці - для тих хто полюбляє хейт, але зможе таки дочитити текст.
Всім добра!

Судак - час вовка.
Довго чекали нормальної криги, перебирали приманки, міняли волосінь, готували вудки та льодобури, а а її все не було там, де є судак. Нарешті декілька днів приморозило і вирішили їхати.
Ранок морозний, сніг рипить, вітру немає - практично ідилія.
115 хвилин пішло на доїзд, трішки проїхали місце виходу, повернулись.
На березі одягли на Олексія жилет, пешню в руки - він піде першим так як найдосвідченіший, ну і пожив вже...жарт, просто в нього чуйка на промоїни.
65 хвилин йшли кружляючи поміж небезпечних для проходу місць, добре, що зустріли знайомих, вони провели іншою доріжкою - довше та безпечно.
На місці перші. Чисте, не бите льодове поле, вкрите шаром снігу - що може бути краще.
Лід 8-10 сантиметрів, але досить міцний, навіть не тріснув жодного разу, течія помірна, глибини від 3 до 6 з ямкою на 9 метрів та брівкою.
Перші лунки трьома рядами з виходом на русло, частково з зигзагом, частково в шахматному порядку. На 15 тій зупиняюсь, досить, ще їх перевірити потрібно.
Вудка своя, пістолетна ручка, карбоновий хлист, основна волосінь siglon ice 0.31 мм червоного кольору + півметра 0.57 флюорокарбону V-hard, щоб щука випадково не зрізала. До речі у колеги на першому ж опусканні удар і кілушна щука на льоду - це й насторожило.
Першим ставлю крапалевську сімку з темною спинкою та червоним черевцем - мій улюблений пошуковий балансир. Швидко рухається, чіткій відбій навіть на течії та й судаки його полюбляють.
Проводка класична до неможливості: знаходжу дно, декілька разів стукаю балансиром по дну (підйом муті-замануха для хижака), а далі піднімаю сантиметрів 15-20 над дном і різкий мах лише п'ястю руки з утримуванням ліктя в стаціонарному положенні і пауза до 7 секунд, не довше. Пошуковий ритм потрібно тримати чітко, не розслабляючись на думки про високе.
10-12 змахів на лунці, підйом на півметра і ще п'ять змахів (буває судак вище піднімається і, що частіше - може влупити щука, любить вона бути з півметра над дном - власна практика). Якщо не клюнуло - переходимо на наступну лунку і повторюємо алгоритм. Активна риба 100500 % клюне на таку подачу, якщо буде під лункою або поруч.
Половину лунок пройшов - тиша. Deeper малює лише рух балансира і зрідка невеличку білу в товщі води...немає судака над дном. Але це нормально - відсутність білої змушує його рухатись, шукати чим поживитись і на цьому поливі він прохідний. Стоятиме лише за умови великої кількості білої, якої на разі немає.
Тому не впираюся, краще пробити більше лунок чим вижидати проходу. Легше самому потрапити на нього ніж діждатись.
На сьомій чи восьмій лунці після підкиду рахую секунди паузи і раптово над головою лунає - Каррр! - пролітаючої ворони. Підіймаю на автоматі голову на сіру розбишаку і в цей момент відчуваю удар в руку від якого загинає цупкий карбоновий хлист вудки. Різко підсікаю, вудку гне, досить сильна і важка риба борсається на п'яти метрах глибини щосили намагаючись вирвати вудку з рук, але пальці заклякли на руків'ї втискаючи фаланги пальців руки в тверду поверхню...ривок, ще ривок, риба не підіймається, хлист в дугу і чутно як риплять кільця, тягну вгору і відчуваю як гачок балансира продирає по кістяному піднебінні судака, диррр...диррр...фуххх...приманка вилетіла з пащі риби так і не пробивши кістку, або не знайшовши м'якше місце - це просто засада...
Швидко підіймаю балансир - все ціле, тільки на третину розігнутий носовий гачок - не повезло. Трофейний судак якого так і не вдалося відірвати від дна продовжив нагулювати вагу.
На лунці стояти безперспективно. Це не корч, риба прохідна. Соточку Bank Note для заспокоєння, не часто клюють такі гевали і рухаємось далі. Смак віскі розслабив, притупив відчуття і на цій ноті вирішую поставити синенький vib. Плавні рухи, легенькі коливання, підмормишування - можливо той клятий судачисько хоче - "медляк"..є
Чергова лунка і десь на третьому плавному підкиданні чіткий судаковий подвійний удар - тидищ-дищ! Рука підсікла мов вперше і відразу перехват волосіні не даючи слабину, впирається, тисне, не хоче підійматися, але діватись нікуди. Сів гарно і поступово показує рило в ополонці - перший є...гарненький, хоч і не те сурло, що вжарило перед ним.
На всякий випадок ще з десяток змахів в лунці, але тиша, йду далі на глибину.
Олексій в цей час пробурився метрах в тридцяти переді мною, але ближче до берега на 4.5 метрах. Там якраз пісочок, барханчики і судак частенько заходить підживитись піскариками з дна - в шлунку траплялись під час чищення. Також ставить vib і на п'ятій лунці практично на другому киванні отримує чіткий удар - вжух! Судак тріпоче на тому кінці волосіні, тягне вудку з рук, але трійник vìba не дає йому шансів зійти, красива риба - вітання з уловом.
Рухаємось далі кожен по своєму напрямку - vib мовчить. Змінюю його знову на балансир, ставлю 24 грамовий Select smile з фіолетовою спинкою. Товстенький балансир довжиною 65 мм. Стукає також чітко на відбій - люблю балансири та блешні з чітким відбоєм і судаку подобається такий рух.
Лунок сім тиша, ніхто й не понюхав, немає риби під лунками, пройшла швидко та й небагато її зараз за відсутності білої - я здається це вже говорив, старію, бурчу.
На черговій лунці зміна глибини на метр на фоні основного русла, горбик, стало мілкіше і це вже цікаво. Відчуття не зраджують, декілька підкидів і смачний удар віддає в руку - жахх! Підсічка, відчуваю як гачок пробиває пащу і риба борсається. Ходи до татка, нічого було й клювати раз не хочеш. Підіймається плавно, тисне до дна, робить круг під ополонкою майже як щука, але всунувши голову в лунку стихає, проковтнув балансир повністю - ще один красень в заліку.
Пробурені лунки закінчились - час і пообідати, півдня на ногах, потрібно відпочити. Перекусили, поговорили про проведення, удари, виважування, обмалювали подальшу тактику. Третій тост по 50 за коханих - нехай люблять, а ми їх відповідно.
Чай, кава - досить прохолоджуватись, зимовий день короткий. Влупили ще більш ніж по 70 лунок кожний, пропрацювали всі балансирами та vib-ами і тільки один підбій в Олексія та удар без шансів підсікти в мене.
Час вовка вийшов.
Але й так непогано порибалили, взяли приємних судаків і набурились по саме нікуди...чи не гарно ж.
До авто йшли не спішно і кожен зі своїми думками. Ми ще повернемось і я таки точно знайду того хитрющого судачиська, що розігнув гачка на балансирі.
Всім добра!

Стабильно мимо кассы.

Виталик, спасибо! Перенёс. (Zegrer)

Может человек не понимает то что ты ему пишешь на "великом могучем",надо на "мове" написать .
И вообще, чё вы к дядьке прицепились, плевать он хотел на выши "разделы".
И на вас походу тоже

Надо его расстрелять за то что не в том разделе написал.
Ух попадись он мне!!!
Я ему покажу - врагу народа!!!!

- Куди поїдемо?
- Кукари!
- Туди дорога так собі і не клює ж...і все заставлено жерлицями по 40- 50 штук на рвача!
- Кукари!!!
- Ну ок...

Приїхали...від жерлиць все майорить...двоє особливо жадібних виставили під сотню жерлиць на двох...спіймали 5-6 щук, з того що бачили - пару-трійку пристойних.

Ми ж так-сяк наколупали живців на наші 15 штук на чотирьох рибалок і поставили вже де змогли - по кінцю дня пусто.

Безмотилка - мілкий та середній окунь клював, але ліниво...товариші десятків п'ять насмикали, я навіть не спробував...ходив по судаку. На бокоплав Select зі 178 лунки таки вдалося влупити одного судака...матьорий...клацав іклами шо пес...довелося топити.
Взимку все складно. Пропонуєш тій рибі і віби, і балансири, а вона, курва, вибирає бокоплави.
Навіть окунь спокусився на судаковий бокоплав і саме на судаковій точці, хоча близько 50 лунок дуже ретельно відпрацював саме окуневими балансирами: трійками, четвірками, п'ятірками...але ніт - балуваний.
Находився...набурився...надихався...колеги тим часом вмазали 0.5 бренді та 0.5 віскі на трьох і весело ловили окуньців...от що значить капюшон на шапку одягнув, не чув як звали - день в суху...

По "итогу" - мабуть давлєніє...

Вчера неплохо погонял судачков на одном "местном болотце". Несмотря на "бодрящий" ветерок удалось подержать в руках десяток клыкастых. Правда зачетный ( 44 см) был только один. Малолетки топились безжалостно. Ловил на вибы.

пасечник, судя по глазам рыбы, глубина в "болотце" приличная.

Интересно, если попадается "напильник" с такими глазами и его выпустить, он выживает? Спасибо.

Як на хуторі ми віби опускали
В ополонки під тоненький лід.
Судаки на віби не клювали
А от щуки вжарили як слід!
Експромт...

Вирішили з друзями перевірити чи є судак на точках де вже років зо два не були. Приїхали як почало розвиднюватись, за розмовами близько години йшли по кризі на точку і ось вже наші улюблені місця - поле не бите, це радує, рибалок всього п'ятеро - це двояко, можливо не захотіли йти - близько п'яти кілометрів, або не клює - це вже не той компот.
Традиційно: ЗА РИБОЛОВЛЮ, ЗА ДРУЗІВ, ЗА КОХАНИХ ЖІНОК і гайда шукати рибальського щастя.
Перша, друга, тридцять сьома ополонка - неначе у ванній, ні підкидання, ні удару, ні тикання навіть.
Зміщуємось на течію - можливо там щось буде, по три десятки ополонок - порожньо, на брівці також немає.
Де ж ви є - лишається русло. Забурюємось в шаховому порядку, від п'яти до семи метрів глибини, течія, тверде піщане дно, поруч коса і навпроти яма до 9 метрів.
Перша лунка, третя, п'ята - Павло, багор!
Бачу як у Олексія щось тягне щосили вудку в ополонку не даючи шансів підняти, суцільний карбоновий хлист в бублик, його навіть судаки на "трьоху" так не загинали? Що за хрінь, і тут - БЗДИНЬ!!!
Зрізала, скотиняка...щука звісно, по відчуттям добре за п'ять, ледь зміг на півметра підняти - шкода, рапаловська дев'ятка пішла як діти в школу - без повідка, судака ж полюємо. Олексій ставить повідок і нову приманку.
Я відразу в'яжу півметровий повідок із 0.55 флюорокарбону Select Master і роблю десяток ополонок правіше від Олексія.
Перша тихо, друга тихо, третя - опускаю приманку на дно, роблю підкидання і - ТИДИЩ!
Вудку загинає в ополонку, 0.255 флюорокарбон Shimano Aspiro ICE замість основної волосіні дзвенить, риба потужна, тисне в дно і ривками забирає флюр з рук, схоже судак і дебелий, але починає трясти головою і розумію - щука.
Ну тут вже попускати ніяк, тримаю в натяг і плавно підводжу до ополонки, один круг під ополонкою, другий, заводжу писок щуки в ополонку, рукою хапаю за нижню щелепу і з напором протягую в 130 лунку - трофейна по нинішнім міркам. А так як візуально тягне десь на півтори норми - то далі можна й не рибалити.
Красуня, в гарному візерунку, поважна тітонька.
Флюорокарбоновий повідок пописала зубами добре, але витримав і дав змогу підняти плямисту розбишаку.
А далі гарячий чай, світлини на згадку, легенький морозець і неспішна дорога до авто, іти було важче, смаколики з рюкзака хоч і зникли, але ваги пристойно додалося.
Наступного разу сподіваємось, що на судакових точках таки будуть судаки.
Всім добра!